Підвалини

Підвалини старовинної дерев'яної церкви у вигляді брусів, покладених на землю

Підвалини старовинної дерев'яної церкви у вигляді колод, покладених на землю і накритих спеціальним дашком

Підва́лини — багатозначний термін.

1) У дерев’яній народній архітектурі — основа споруди у вигляді масивного дубового бруса чи колоди, покладених на землю чи спеціальні підпори. Зазвичай це нижній вінець зрубу або нижня балка в каркасній (див. Каркас) конструкції. Для виготовлення підвалин вибирали деревину твердих порід, найчастіше дуб. Її застосовували у вигляді товстих колод або брусів, обтесаних на чотири канти (тобто квадратних або прямокутних у поперечному перерізі). Підвалини були основою стін споруди. На підвалини клали горішні вінці зрубу, в них врубали вертикальні елементи — стояки й одвірки.

Підвалини бувають поперечні й поздовжні. У процесі будівництва споруди спершу викладали на землі поперечні підвалини, оскільки вони визначали довжину споруди, а потім поздовжні. Підвалини застосовували у будівництві будь-яких дерев’яних споруд — житлових, господарських, виробничих, громадських, церковних. Конструктивна стійкість і довговічність споруд залежали від надійності підвалин, оскільки деформація чи руйнування їх тягли за собою небхідність капітального ремонту чи повної перебудови відповідної споруди. Тому для захисту підвалин від руйнівної дії води атмосферних опадів над ними робили невеликий дашок або піддашшя.

Для захисту від ґрунтової вологи підвалини могли класти не безпосередньо на ґрунт, а на стояни, великі камені (підкладки) чи кам’яні підпори. Останній прийом не завжди спрацьовував, оскільки під довготривалою дією ваги споруди камені поступово вгрузали в землю, а за ними й підвалини, що починали гнити. Для виправлення такої ситуації в українському народному будівництві застосовували технічний прийом, який називали «підважувати» або «важити» споруду: за допомогою системи важелів споруду підважували, тобто піднімали вгору на незначну висоту й замінювали зогнилі підвалини новими.

Підвалини старовинної дерев'яної церкви у вигляді брусів, покладених на стояни і накритих спеціальним дашком
Підвалини старовинної дзвіниці каркасної конструкції у вигляді перехресних брусів, покладених на кам'яні підпори

2) У переносному значенні — основа будь-чого.

Література

Гудченко З. Підвалини // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 300.
Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2006. С. 297.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Підвалини // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Підвалини (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.03.2025