Класицистичне
Класицисти́чне (від лат. classicus — зразковий, досконалий) — таке, що належить до стилю класицизму в мистецтві й архітектурі.
Визначення застосовують до творів різних видів і жанрів літератури, драматургії, музики, образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування тощо, заснованих на відтворенні та переосмисленні ідеалів, творчих принципів і мистецьких форм так званої класичної античності (Давньої Греції та Стародавнього Риму).
Історична довідка
Класичними є витвори античної греко-римської класики, а пізніші (від епохи Відродження і дотепер) наслідування їх є класицистичними. Домінування класицистичних форм в європейських мистецтві та архітектурі датовано 2-ю половиною 18 — 1-ю половиною 19 ст. Пізніше ці форми з’являються спорадично і фрагментарно у стилістиках неокласицистичних напрямів історизму, еклектики, ар-деко, постмодернізму.
Характеристика
В архітектурі класицистичність виявлено у монументальності ордерних (див. Ордер архітектурний) форм, чіткості й геометричній строгості симетричних (див. Симетрія) композицій, урівноваженості об’ємів, пануванні прямих ліній, стриманості декору, ансамблевому вирішенні груп об’єктів — від міст, садиб, палаців до окремих інтер’єрів. Із цим контрастували вільні за розплануванням ландшафтні парки так званого англійського типу, які також вважали класицистичними.
Класицистичними бувають:
- загальна структура, розпланування, забудова населеного пункту чи його частини, окремого комплексу;
- композиція усього твору чи його частини, фрагменту, деталі.
Класицистичними є скульптурний і живописний декор, розписи, орнаменти, архітектурні деталі й елементи у спорудах як стилю класицизму, так і пізніших стилів, що допускали відтворення і змішування в одному творі різноманітної стилістики (історизм, еклектика, історицистський модерн). Класицистичні явища мінімально пов’язані з національною специфікою. Їм притаманна абстрагованість від реальних етнічних, етногеографічних, етноконфесійних особливостей поетики та формоутворення. Це зумовлено розумінням митцями-класицистами античного мистецтва як абсолютної непогрішимої норми та зразка. З огляду на це національні відмінності класицистичних форм у різних країнах є мінімальними.
В Україні
В Україні класицистичною є творчість композитора Д. Бортнянського, художника А. Лосенка, скульптора І. Мартоса, архітекторів М. Амвросимова, В. Беретті, О. Беретті, Ф. Боффо, П. Дубровського, Ч. Камерона, А. Карташевського, Дж. Кваренгі, А. Меленського, Л. Руски, Дж. Торрічеллі, П. Ярославського.
Класицистичними спорудами, комплексами, ансамблями в Україні є: Кругла площа в Полтаві; палаци: Воронцовський в Одесі, Кочубеїв у Диканці, Кирила Розумовського у Батурині; будинки магістратів у Ніжині й Кременчуці; садиби: у Качанівці, Ґалаґанів у Сокиринцях, Чечелів у Самчиках; Спасо-Преображенські собори у Болграді та Дніпрі, а також Спасо-Преображенський монастир у Новгороді-Сіверському; Воскресенська церква в Батурині; Флорівський монастир у м. Києві, будинок Київського (Імператорського) університету Святого Володимира, будівля Гімназії вищих наук у Ніжині тощо. Класицистичними є також ландшафтні парки в англійському стилі, серед яких найбільші й найвизначніші — садиби у Качанівці та Олександрія, парк у Білій Церкві.
Література
- Асеев Ю. Стили в архитектуре Украины. Киев : Будівельник, 1989. 104 с.
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 126.
- Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О. Годованюк та ін.; за ред. В. Тимофієнка. Київ : Техніка, 2003. С. 246‒291.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Класицистичне // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Класицистичне (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.04.2026
