Торрічеллі, Джорджо

Торріче́ллі, Джо́рджо (італ. Torricelli, Giorgio; 1800, за іншими даними — 1796, м. Луґано, кантон Тічино, Швейцарія — 1843, м. Одеса, тепер Україна) — архітектор, містобудівник, представник класицизму та романтизму, автор низки споруд в м. Одесі та інших містах півдня України.

Торрічеллі, Джорджо. Палац графа М. Толстого в Сабанеєвому провулку в м.Одесі

Торрічеллі, Джорджо. Будинок Англійського клубу в м. Одесі.

Торрічеллі, Джорджо. Спасо-Преображенська церква у с. Мошнах Черкаської області

Життєпис

Народився в італійській сім’ї художника з м. Лугано Дж. Торрічеллі, котрий з 1819 працював у м. Одесі. Отримавши архітектурну освіту за кордоном (навчальний заклад не з’ясовано), 1823 (за іншими даними — 1819) прибув до м. Одеси, де його стали називати Георгієм (Григорієм) Івановичем. Працював у Одеському будівельному комітеті, з 1827 був архітектором Другої частини міста; на цій підставі його іноді називають головним архітектором м. Одеси. 1826 виконав генеральний план м. Одеси. У 1830-х — 1840-х за його проєктами в місті споруджено й перебудовано понад 100 житлових, торговельних, господарських, промислових, сакральних та адміністративних будівель і споруд. Виконав низку реалізованих проєктів для міст Алушти, Керчі, Кишинева, Ялти, села Мошни та ін.

Творчість

Дотримувався стилістики пізнього класицизму, так званого ампіру, проте у проєктуванні особняків звернувся до стилістики романтизму, започаткувавши використання архітектурних форм неоготики й неороманського стилю. У сакральних спорудах поєднував чіткі симетричні пізньокласицистичні загальні композиції з архітектурними деталями стилів мавританського, російсько-візантійського та неоготики. Опрацював проєкти забудови міських вулиць і площ. Їхню забудову здійснював за принципом формування цілісних архітектурних ансамблів. Узяв участь у створенні ансамблю Приморського бульвару в Одесі.

Найбільш визначними вважають ансамблі торговельних споруд Старобазарної площі з прилеглими вулицями (1830-і — поч. 1840-х, збережено частково), торговельний комплекс Пале-Рояль (1836, не збережено), ансамблі Біржової (тепер Думської) і Театральної площ.

Інші витвори Торрічеллі :

будинок графа О. Лідерса (1790–1874; тепер Україна) на вулиці Ланжеронівській у м. Одесі, 1820-і;
церква Святого Іоанна Золотоустого у м. Ялті, 1832–1837;
перебудова Сабанеєвого мосту в м. Одесі, 1834–1836;
палац штаб-ротмістра М. А. Хорвата, з 1870-х — графа М. Толстого (1835–1898; тепер Україна) у Сабанеєвому провулку (тепер — Будинок учених) у м. Одесі, 1830-і;
ансамбль великих парадних сходів на г. Мітридат у м. Керчі, 1830-і [разом з О. Дігбі (1805–1842; тепер Україна)];
Спасо-Преображенська церква у с. Мошнах Черкаської області, 1830–1840;
церква Святого Федора Стратилата у м. Алушті, 1837–1842;
будинок Англійського клубу в м. Одесі, 1842.

Цитата

В. Тимофієнко:
«Відзначався надзвичайною творчою активністю, всі завдання виконував на високому художньому рівні, проєктував споруди різного призначення, уміло вирішував інженерні питання.»
(Цит. за: Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII – початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 370).

Література

Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 370–373.
Тимофієнко В. І., Вечерський В. В., Сердюк О. М. та ін. Історико-містобудівні дослідження Одеси / За ред. В. В. Вечерського. Київ : Фенікс, 2008. 157 с.
Пилявский В. А. Зодчие Одессы. Историко-архитектурные очерки. 2-е изд. Одесса : Optimum, 2010. 212 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Торрічеллі, Джорджо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Торрічеллі, Джорджо (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.01.2024