Спасо-Преображенський собор у Болграді
Спа́со-Преображе́нський собо́р у Болгра́ді — православна церква, пам’ятка архітектури національного значення, Одеська область, Україна.
Собор міститься на узвишші в історичному центрі міста. Завдяки значним розмірам і виразному силуету є головною архітектурною домінантою м. Болграда.
Історична довідка
Від 1823 м. Болград було адміністративним центром православних переселенців із Болгарії на території України. На ознаменування виходу з-під влади Османської імперії болгарська громада збудувала власним коштом мурований трипрестольний храм Преображення Господнього. Вівтар північного приділу було посвячено на честь архангела Михаїла, а південного — на честь Іоанна Хрестителя. Зведено 1833–1838 за проєктом архітектора А. Мельникова (1784–1854; тепер Росія), який використав тут свій нереалізований проєкт Ісаакіївського собору у м. Санкт-Петербурзі. Початково стіни й склепіння в інтер’єрі було побілено, згодом стіни пофарбовано у блакитний колір із золотими зірками. Стінопис виконав 1912–1915 художник П. Піскарьов (1875; тепер Росія — 1949; тепер Молдова). Протягом 20 ст. храм не закривали й у ньому відбувалися богослужіння.
2001–2012 виконували ремонтно-реставраційні роботи, під час яких 26.01.2012 сталася пожежа, що знищила центральний купол храму. Реставрацію виконано 2015–2018 коштом Державного бюджету України. На 2024 це собор Одеської єпархії Української православної церкви Московського патріархату.
Характеристика
Собор, розрахований на 3 тис. вірян, витримано у характерних для творчості Мельникова строгих і монументальних формах пізнього класицизму (так званого ампіру). Храм хрестовокупольний, центричний, хрещатий у плані з одним масивним куполом на циліндричному підбаннику. До головного кубічного об’єму з чотирьох боків прилягають прямокутні: вівтар (зі сходу), два приділи з півночі та півдня і західний притвор із головним входом. Обабіч портика головного входу над камерами між раменами розміщено дві невеликі дзвіниці. Собор побудовано з ташлицького каменю-вапняка; конструкції сферичної бані та двосхилих дахів — дерев’яні.
Фасади вирішено украй лаконічно: їх підпорядковано центрально-осьовій симетрії та акцентовано шестиколонними портиками іонічного ордера. Фасад вівтарної частини прикрашено пілястрами. Контраст між великими потинькованими площинами стін і ритмом колонних портиків надає виразності композиції. Підбанник прикрашено пілястрами коринфського ордера.
Інтер’єр вирізняється цільністю внутрішнього центричного простору, ясною конструктивною логікою, доброю освітленістю. Центральна частина перекрита сферичним куполом на підбаннику, який спирається на пандативи, підпружні арки та пілони. Інші об’єми перекрито циліндричними склепіннями. Важливу роль в інтер’єрі відіграють малювання, що наслідують авторську манеру В. Васнецова й близькі за стилістикою до модерну.
Значення
Храм належить до найвиразніших культових споруд України доби класицизму та найвизначніших пам’яток Півдня України. Від 1964 має статус пам’ятки архітектури й містобудування республіканського (тепер національного) значення.
Література
- Тищенко О. Спасо-Преображенський собор // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін.; За ред. Мардера А. П. та Вечерського В. В. Київ : Техніка, 2000. С. 193.
- Болград. Очаків. Рахів. / За ред. Томілович Л. В. Кам’янець-Подільський : ТОВ «Друкарня "Рута"», 2020. С. 70–72.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Спасо-Преображенський собор у Болграді // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Спасо-Преображенський собор у Болграді (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.05.2024
