Амвросимов, Михайло Андрійович

Амвросимов, Михайло Андрійович (Амвросимов, Михаил)
Народження	1776
Місце народження	Санкт-Петербург
Смерть	1825
Місце смерті	Новочеркаськ
Напрями діяльності	архітектура

Відзнаки
Ордени	Орден Святого Володимира

Амвро́симов, Миха́йло Андрі́йович (Афросимов; рос. Амвросимов, Михаил Андреевич; 1776, м. Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація — 1825, м. Новочеркаськ, тепер Ростовської області, Росія) — архітектор.

Життєпис

Походив із дворянської родини. 1790 почав службу кадетом у лейб-гвардії Преображенського полку. З 1797 — вчитель архітектури й арифметики; з 1798 — помічник архітектора в Конторі міських будівель у м. Санкт-Петербурзі. Від 1799 викладав сільську архітектуру в Петербурзькій школі практичного землеробства.

1802 переїхав із м. Санкт-Петербурга до м. Полтави, де обійняв посаду губернського архітектора. Керував будівельною експедицією та губернською креслярнею, у якій розроблялися проєкти розпланування й забудови міст Полтавської губернії. Співпрацював з архітекторами А. Карташевським та Ф. Плотніковим (1782–?).

З 1817 — губернський архітектор у м. Воронежі, з 1820 — військовий архітектор Області Війська Донського. Збудував кілька храмів у м. Новочеркаську.

Творчість

Будівля повітового шпиталю в Ромнах, 1822-1825

Працював у стилістиці класицизму. Під його керівництвом розроблено й реалізовано проєкти класицистичного перепланування міст Полтави (1803, 1805, 1811), Ромен, інших повітових міст губернії; у 1803–1820-х — проєкти забудови їх цивільними й житловими будівлями за «зразковими проєктами»: це 23 споруди повітових присутственних місць (урядових установ), поштові будинки в 105 населених пунктах, лікарні в містах Кременчуку, Пирятині, Ромнах, військові казарми й лазарети в містах Зінькові, Гадячі, Кременчуку, Прилуках, Ромнах, Хоролі, будівлі повітових училищ, а також торговельні ряди та контрактовий будинок Іллінського ярмарку в м. Ромнах (не збереглися). Автор проєкту розпланування Круглої площі та першого (нереалізованого) проєкту Пам’ятника Слави (1804), будівель богадільні (1808, 1820–1823; тепер Полтавська обласна клінічна лікарня), театру (1810), заїжджого двору (1812), торговельниих рядів (1812–1814), усі — у м. Полтаві, поштової контори в м. Ромнах (1820) тощо.

Визнання

За будівництво пам’ятника Слави в м. Полтаві отримав чин надвірного радника. Нагороджений орденом Святого Володимира IV ступеня.

Перший варіант пам’ятника Слави в Полтаві, 1804
Другий варіант пам’ятника Слави в Полтаві, 1804

Література:

Онищенко Н. Е. Творчество мастеров русского монументального искусства в Полтаве в начале XIX в. // Зодчество Украины. Киев : Академия архитектуры УССР ; Институт истории и теории архитектуры, 1954. С. 213–238.
Тимофієнко В. І. Амвросимов // Мистецтво України : в 5 т. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. Т. 1. С. 54.
Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть. Київ : Науково-дослідницький інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 13–14.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Амвросимов, Михайло Андрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амвросимов, Михайло Андрійович (дата звернення: 11.10.2026).

Оприлюднено: 14.08.2019