Ярославський, Петро Антонович

Яросла́вський, Петро́ Анто́нович (1750, м. Охтирка, тепер Сумської області, Україна — 1810, м. Харків, тепер Україна) — архітектор, містобудівник, представник класицизму, автор проєктів розпланування кількох міст та низки споруд у м. Харкові й на Слобожанщині.

Ярославський, Петро Антонович
Народження	1750
Місце народження	Охтирка
Смерть	1810
Місце смерті	Харків
Alma mater	Харківський колегіум
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	архітектура, містобудування
Традиція/школа	класицизм

Ярославський, Петро Антонович. Повітові присутствені місця у м. Сумах (не збережено). Кресленик головного фасаду

Проєкт повітових присутствених місць у м. Сумах

Миколаївська церква у м. Сумах 1790
(не збережено)

Життєпис

Фахову освіту отримав 1768–1773 у Додаткових класах Харківського колегіуму (у цих класах, на відміну від колегіума, освіта була світською, з акцентом на базових для архітектора дисциплінах — математиці й малюванні) та 1773–1775 — в Експедиції Кремлівського будівництва у м. Москві у архітектора В. Баженова. Архітектурну працю розпочав 1773 як архітекторський помічник першого харківського губернського архітектора Авраама (Івана) Малаховича Вільянова (1730–1780; тепер Україна) на спорудженні генерал-губернаторського будинку у м. Харкові (завершено 1777), в якому від 1804 розмістили Харківський університет (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Від 11.10.1776 виконував обов’язки губернського архітектора, 1780 затверджений на цій посаді у військовому званні поручика, від 1802 очолив губернську креслярню, в якій розробляли плани міст Харківської губернії та проєкти найважливіших будов. 1779–1780 керував будівництвом казенних споруд у м. Курську (тепер Росія). Протягом 1770-х — 1780-х викладав у Архітектурному класі Харківського колегіуму. Його учнями були харківські архітектори першої половини 19 ст. В. Лобачевський та С. Чернишов. З 1809 — у відставці.

Діяльність

Як губернський архітектор 1782–1786 розробив генеральні плани з проєктами перепланування повітових і позаштатних міст Харківської губернії, затверджені імператрицею Катериною ІІ (реалізовано частково). Розробив усі генеральні плани м. Харків 1780-х — початку 19 ст., тож його слід вважати автором розпланування історичного центру міста. Опрацював проєкти казенних споруд у містах Харківської губернії — присутствених місць, складів тощо. У м. Харкові за його проєктами споруджено будівлі театру, присутствених місць, магістрату, поштамту, банку, житлові будинки, палаци, особняки, церкви, гостиний двір і торговельні ряди (більшість не збережено). Автор проєктів багатьох мурованих і дерев’яних церков та дзвіниць у різних населених пунктах Слобожанщини. Працював у стилі високого класицизму, перебуваючи під впливом архітектурної творчості В. Баженова. Ярославського вважають основоположником Слобожанської архітектурної школи епохи класицизму. Його проєкти перепланування міст Слобожанщини, реалізовані різною мірою протягом кінця 18 — першої чверті 19 ст., дають підстави вважати його авторм розпланування історичних центрів міст Білопілля, Богодухова, Валок, Вовчанська, Золочева, Ізюма, Лебедина, Охтирки, Сум, Чугуєва, Краснокутська (тепер селище Богодухівського району Харківської області), Миропілля (тепер село Сумського району Сумської області), Недригайлова (тепер селище Роменського району Сумської області), Хотмизька (тепер село Борисівського району Бєлгородської області, Росія).

Серед творів Ярославського:

плани м. Харкова 1785, 1787, 1804;
Введенська церква-дзвіниця в комплексі Покровського собору в Охтирці 1774–1784:
палац у садибі Шидловських у с-щі Старий Мерчик Богодухівського району Харківської області 1776–1778;
провіанський магазин (склад) на площі Поезії у м. Харкові 1785–1787;
садибний будинок у садибі Лінтварьових на Луці 1780–1790;
Миколаївська церква у м. Сумах 1790 (не збережено);
муровані будівлі повітових присутствених місць у містах Сумах, Ізюмі, Краснокутську, Охтирці 1798 (не збережено);
заміський палац генерал-губернатора П. Сабурова 1798–1800; від 1820 — божевільня «Сабурова дача» у м. Харкові;
Миколаївська церква у с. Чернеччина Охтирського району Сумської області 1799 (не збережено);
Покровська церква у с. Пархомівка Богодухівського району Харківської області 1808.

Галерея

Введенська церква-дзвіниця
в комплексі Покровського собору в Охтирці
Миколаївська церква 1799 у с. Чернеччині
Охтирського району Сумської області (не збережено)
Проєкт перепланування м. Сум 1786 р.
Проєкт перепланування м. Охтирки 1786 р.
Проєкт перепланування м. Лебедина 1786 р.
Проєкт перепланування м. Білопілля 1786 р.

Література

Кутепов Р. Петро Ярославський, учень Баженова на Україні // Архітектура і будівництво. 1953. № 6. С. 27–28.
Тимофієнко В. Ярославський Петро Антонович // Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектура і містобудування, 1999. С. 433–434.
Астахова О., Крупа Т. Ми — Харків’яни, нам є чим пишатися! Харків : Торсiнг, 2003. 175 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Ярославський, Петро Антонович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ярославський, Петро Антонович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.08.2024