Спасо-Преображенський собор у Дніпрі
Спа́со-Преображе́нський собо́р у Дніпрі́ — кафедральний собор Дніпропетровської єпархії Української православної церкви (в єдності з Московським патріархатом), пам’ятка архітектури національного значення, Україна.
Розташований на Соборній площі в історичному центрі міста. Є його архітектурною домінантою.
Історична довідка
За задумом Г. Потьомкіна головний храм нового міста Катеринослава мав бути на 1 аршин вищим від римської церкви Святого Павла поза мурами (Сан-Паоло-Фуорі-ле-Мура — див. Рима історичний центр, власність Святого Престолу в Римі з правами екстериторіальності та Сан-Паоло-Фуорі-ле-Мура). Проєкт розробив архітектор К. Геруа (18 ст.; Франція — тепер РФ). 20.05.1787 російська імператриця Катерина ІІ, під час подорожі з м. Санкт-Петербурга у Крим, разом з імператором Священної Римської імперії германської нації Йосифом ІІ урочисто започаткувала будівництво. Як іронічно зауважив Йосиф ІІ, імператриця заклала перший камінь будови, а він — другий і останній. Спорудження грандіозного собору припинено на рівні фундаменту.
Новий собор, у 6 разів менший, побудовано 1830–1835 за проєктом 1806 петербурзького архітектора А. Захарова (1761–1811; тепер РФ). Собор крім головного вівтаря мав два бічні — Святої Катерини й Святого Миколи Чудотворця. Ікони іконостаса в інтер’єрі виконали художники, академіки С. Безсонов (1776–1847; тепер РФ), В. Сазонов (1789; тепер Білорусь — 1870; тепер РФ), М. Теребеньов (1795–1864; тепер РФ). Споруда витримала землетрус 1888.
1930 релігійні відправи тут припинено і влаштовано антирелігійний музей. 1941 службу відновлено. У роки німецько-радянської війни 1941–1945 зруйновано верхню частину дзвіниці (відбудовано 1975). Реставрацію виконано 1975 за проєктом архітектора М. Говденко. 1975–1988 тут діяв музей історії релігії та атеїзму. 21.01.1992 передано Дніпропетровській єпархії Української православної церкви (в єдності з Московським патріархатом).
Характеристика
Собор у стилі класицизму, хрестовокупольний, однокупольний, з триярусною дзвіницею над притвором. До квадратного в плані основного об’єму із заходу прилягає видовжена нава з тридільним притвором. У середохресті розташовано чотири пілони. На них спирається система підпружних арок і циліндричних склепінь, що несе сферичний купол на циліндричному світловому підбаннику. Наву перекрито коробовими склепіннями. Фасадам властива класицистична стриманість і монументальність. Рустовані (див. Руст) стіни прорізано прямокутними вікнами. Головний вхід на західному фасаді та входи південного й північного фасадів акцентовано шестиколонними портиками іонічного ордера з трикутними фронтонами. Високий шпиль на сферичній бані дзвіниці відіграє важливу композиційну роль як силуетна висотна домінанта. Матеріал стін — цегла. Потиньковані (див. Тиньк) фасади поліхромні, з характерним для класицизму поєднанням жовтого тла з білими архітектурними деталями. У вирішенні цілісного внутрішнього простору підкреслено висотне розкриття центральної частини. Важливу естетичну роль відіграє художнє оформлення творами монументального живопису підкупольного простору та хорів.
Значення
Собор є однією з найвиразніших монументальних церковних споруд України першої половини 19 ст. у стилі класицизму.
Література
- Говденко М. Спасо-Преображенський собор в Катеринославі — ровесник міста // З історії української реставрації / Упоряд. : В. Отченашко, А. Антонюк. Київ: Українознавство, 1996. С. 2 25–227.
- Яворницкий Д. История города Екатеринослава. 2-е изд., доп. Днепропетровск : Сич, 1996. 277 с.
- Тищенко О. Спасо-Преображенський собор // Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 98.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Спасо-Преображенський собор у Дніпрі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Спасо-Преображенський собор у Дніпрі (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.03.2025
