Класичне
Класи́чне (від лат. classicus — зразковий, досконалий) — належне до класики; багатозначний термін.
1) Таке, що належить до епохи античності (Давньої Греції та Стародавнього Риму) і є визнаним взірцем, основою для наступних, більш пізніх історичних форм (так звана класична традиція). Стосується сфер міфології, філософії, літератури, драматургії (театру), образотворчого мистецтва, архітектури, містобудування. Класичними мовами цієї традиції є давньогрецька і латинська. Хронологічно належить добі класичної античності 7 ст. до н. е. — 5 ст., територіально — регіону Середземномор’я.
2) Визнане досконалим, зразковим у певний історичний період (наприклад, класична німецька філософія). У загальному сенсі поняття «класичне» означає щось, що поєднує типові характеристики у загальноприйнятій, характерній формі і тому його вважають ідеально сформованим та гармонійним. Стосується усіх видів і жанрів мистецтва (класична музика, класичний балет, класична драма).
3) Погляди, ідеї, здобутки, праці засновників певного напряму, школи у мистецтві, літературі, науці, філософії тощо. Це можуть бути історико-культурні феномени як античності, так і будь-яких інших історичних епох у разі, якщо вони отримали загальне визнання і найширше розповсюдження, найчастіше — з виходом поза межі тієї людської спільноти, в якій вони виникли (класичний грецький орнамент, класичний римський портик, класична скульптура епохи Відродження, класична українська верхова церква, класичні зразки українського модерну тощо). Стосується також науки (класична логіка, класична механіка) та ідеології (класичний лібералізм).
Галерея
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 126.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Класичне // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Класичне (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.04.2026