Воронцовський палац в Одесі
Воронцо́вський пала́ц в Оде́сі — пам’ятка архітектури національного значення, Україна.
Історична довідка
Ансамбль споруджено 1824–1834 за проєктом архітектора Ф. Боффо для бессарабського генерал-губернатора графа М. Воронцова: 1824–1827 побудовано палац, 1826–1829 — решту споруд і так званий Орловський флігель (не збережено), який прилягав до палацу. Живописне оформлення інтер’єрів виконано 1834. З боку Приморського бульвару садибу оточувала металева огорожа з брамою, з інших боків — мур (зберігся частково). Ансамбль зазнав руйнувань 10.04.1854 від артилерійського обстрілу м. Одеси англо-французькою ескадрою під час Кримської війни 1853–1856. У другій половині 19 ст. тут містилася приватна гімназія. 1935–1936 виконано реконструкцію. З 1936 — міський палац піонерів. 1944 втрачено Орловський флігель. Реставрацію виконано 1946–1949, 1986–1988.
Станом на 2022 тут розташовано Будинок дитячої (та юнацької) творчості. У травні 2022 пошкоджено російським ракетним обстрілом під час російсько-української війни.
Характеристика
Ансамбль споруд палацу М. Воронцова замикає перспективу Приморського бульвару з північно-західного боку і є однією з найважливішій архітектурних домінант приморської частини міста. До складу споруд, які утворюють садибу, входять палац, корпус стайні, бельведер. Усі вони — у стилі класицизму, муровані з місцевого каменю-ракушняка, потиньковані.
П а л а ц двоповерховий, на підвалах і стилобаті. Це призматичний об’єм із центральним гранчастим ризалітом-напівротондою на північному фасаді та бічним ризалітом — на західному. На рівні першого поверху південний фасад та південно-західний ріг палацу оперізує відкрита колонна галерея тосканського ордера (первісно тут був зимовий сад). Входи з заходу (головний) та зі сходу виділені портиками (східний — з тричетвертних колон великого іонічного ордера). Звернені в бік моря північний та східний фасади вирішено монументально, а південний та західний — камерно. Колонна галерея та портик головного входу надають споруді південного колориту, який підкреслює і балюстрада над класицистичним карнизом із модильйонами, і вишукані пластика та малюнок іонічної колонади східного портика, орнаментованого фриза, барельєфів-вставок тощо.
На першому поверсі розміщено анфіладою парадні зали, на другому — житлові приміщення, у підвалах, перекритих склепіннями, – кухня, господарські приміщення, льохи. Перекриття плоскі по дерев’яних балках; тільки приміщення бібліотеки на першому поверсі перекрито мурованим склепінням для захисту від пожеж. В інтер’єрах домінує парадний декор приміщень першого поверху: збережено орнаментально-сюжетні малювання плафонів на античну тематику, люстри з кришталю та бронзи, паркетні підлоги.
К о р п у с с т а й н і, що замикає подвір’я з півдня, — півтораповерховий, на підвалах, дугоподібний (па чверть кола) у плані. Бічні частини займають великі приміщення зального типу; центральна частина — господарського призначення. Центрально-осьову симетрію головного фасаду фіксує чотириколонний портик тосканського ордера з масивним антаблементом. Ритм великих напівциркульних вікон першого поверху контрастує з низенькими прямокутними віконцями аттикового напівповерху над ними.
Б е л ь в е д е р стоїть на краю прибережного обриву, звідки відкривається найкращий вид на Одеський порт. Є одним із архітектурних акцентів морського фасаду міста. Дугоподібний (на чверть кола) у плані, він вирішений як розташована на стилобаті колонада з десяти пар колон тосканського ордера, які несуть повний антаблемент під двосхилим дахом з трикутними фронтонами на причілках.
Значення
Ансамбль Воронцовського палацу в Одесі є унікальним серед міських палацових споруд України 19 ст. Він є одним із важливих архітектурних об’єктів, які формують традиційне середовище «Історичного центру Одеси», що його за пропозицією України 2023 внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Джерело
Архитектурные объекты г. Одессы и других городов Причерноморья, конец XVIII — начало ХХ ст. / Ред. и сост. В. Ю. Алексеева. Одесса : ЧПКФ «Хоббит», 2003. 224 с.
Література
- Тищенко О. Палац Воронцова // Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 187–188.
- Тимофієнко В. І., Вечерський В. В., Сердюк О. М. та ін. Історико-містобудівні дослідження Одеси. Київ : Фенікс, 2008. 156 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Воронцовський палац в Одесі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Воронцовський палац в Одесі (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.11.2022
