Розпланування
Розпланува́ння — взаємне розміщення по горизонталі окремих частин, елементів: квартири, будинку, споруди, архітектурного комплексу, ансамблю, населеного пункту (міста, селища, села) чи його частини (району, кварталу, групи кварталів), а також площі, бульвару, проспекту, вулиці, парку, саду, скверу.
Розплануванням також називають творчий процес, під час якого фахівець (архітектор, містобудівник, дизайнер, інженер) чи колектив фахівців створює відповідно до Державних будівельних норм проєкт розпланування будівлі, споруди, комплексу їх, а також генеральний план населеного пункту чи архітектурного комплексу. Результатом цього творчого процесу є виконаний різними технічними засобами архітектурний кресленик плану в ортогональній проєкції у певному масштабі.
Зручність, комфортність проживання й життєдіяльності населення у квартирах, будинках, житлових комплексах і районах та у населених пунктах загалом залежить від раціональності їхнього розпланування з урахуванням усіх значущих природно-кліматичних і соціальних умов.
В архітектурі важливе значення має розпланувальна структура будівлі, а в містобудуванні — система розпланування міста.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 215–217.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 364–366.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Розпланування // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Розпланування (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.11.2025
