ВУЕ:Хронологія державності


ВЕЛИКА УКРАЇНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ • НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ РЕЄСТР
Хронологія боротьби за українську державність

Академічний систематизований літопис інституційної тяглості державотворення, правової спадкоємності, республіканської традиції та збройного захисту суверенітету. Українська державна традиція є неперервною: у періоди окупацій та втрати формальної незалежності вона набувала видозмінених форм — удільних і шляхетських автономій, магдебурзького самоврядування, козацького республіканізму, інтелектуальних квазідержавних товариств, екзильних центрів та підпільного правозахисного спротиву.

Цивілізаційний вектор
Європейський вектор розвитку, повноправне членство в ЄС та НАТО
Інституційні форми неперервності українського державотворення

В академічній спільноті історія державотворення розглядається як неперервний процес. У періоди відсутності єдиного суверенного державного центру національна традиція самоврядування та правової автономії зберігалася у специфічних суспільних інститутах:

Удільна та шляхетська автономія
Збереження руського права у Великому князівстві Литовському, територіальний устрій Київського та Волинського князівств, діяльність шляхетських сеймиків та три кодифікації Литовських статутів.
Мілітарно-республіканські центри
Запорозька Січ як автономне військово-політичне утворення, Нова Січ та Задунайська Січ після ліквідації Гетьманщини, автономний сотенно-полковий устрій Слобожанщини.
Інтелектуальні квазідержавні інституції
Міські церковні Братства, Острозька академія, Києво-Могилянська академія, Громадівський рух, товариство Просвіта та НТШ, що виконували функції національної наукової інфраструктури.
Екзил, підпілля та правонаступництво
Державний центр УНР в екзилі, Українська головна визвольна рада (УГВР 1944) як підпільний орган влади, правозахисний Самвидав та офіційне передання державних регалій 1992 року (Правонаступництво).

ЕТАП 0 • VI СТ. ДО Н. Е. – V СТ. Н. Е.

Антична доба та витоки державності: Поліси, Велика Скіфія та слов'янські протодержави

Антична доба та протодержави (6 подій)

600 до н. е.

Виникнення одного з чотирьох найбільших античних центрів Північного Причорномор'я; розвиток ремесел, торгівлі зерном, карбування власної монети («дельфінчики» та асси) та демократичного полісного самоврядування; інтеграція південноукраїнських земель у середземноморську цивілізаційну орбіту.

480 до н. е.

Створення першої великої монархічної держави в Північному Причорномор'ї зі столицею в Пантікапеї; монополізація експорту кримського та приазовського хліба до Афін та Еллади; монументальна архітектура (Царський курган, Мелек-Чесменський курган).

422 до н. е.

Створення провідного демократичного поліса південно-західного Криму; утвердження «Присяги громадян Херсонеса» — пам'ятки античної республіканської демократії; розвиток виноградарства, хори та морської торгівлі; культурний і політичний міст між античним світом і Таврикою.

400 – 339 до н. е.

Об'єднання всіх скіфських земель від Дунаю до Дону під єдиною царською владою; карбування власної монети Атея; розвиток металургії та золотарства (золота Пектораль з кургану Товста Могила); протистояння експансії Македонського царства.

Статті ВУЕ: Скіфи, Велика Скіфія

300 – 400

Створення високорозвиненої землеробської цивілізації з широким використанням залізного плуга, гончарного круга, ротаційних жорнів та римської монети; формування протодержавного союзу антів — прямих предків українського народу, описаних Прокопієм Кесарійським та Йорданом.

482

Заснування городища на Старокиївській горі, що стало столицею союзу племен полян, а згодом — «матір'ю міст руських», великим політичним, торговельним і духовним серцем східнослов'янської цивілізації та середньовічної Руської держави.

ЕТАП I • IX – XIV СТОЛІТТЯ

Русь та Королівство Руське: Заснування державного суверенітету та права

Середньовічна державність (14 подій)

18.06.860

Перший зафіксований у візантійських хроніках масштабний похід руського флоту (200 човнів) на столицю Візантії; укладення першого русько-візантійського мирного договору та хрещення частини київської знаті («перше Аскольдове хрещення Русі»); вихід Русі на міжнародну арену середньовічної Європи.

02.09.911

Легендарне прибиття щита Олега на воротах Царгорода; укладення першого докладного писемного міжнародного договору Русі грецькою та старослов'янською мовами; надання руським купцям права безмитної торгівлі, безкоштовного житла та утримання в монастирі Святого Мамонта.

946

Ліквідація хаотичного збору данини («полюддя»), що призвело до загибелі князя Ігоря; встановлення фіксованого розміру податків («уроки») та пунктів їх збору й опорних центрів князівської влади («погости»); перша в історії України масштабна державна податково-адміністративна модернізація.

965

Нищівний розгром головного східного геополітичного суперника Русі; взяття столиці каганату Ітіля та фортеці Саркел; приєднання племен в'ятичів, ясів і касогів; відкриття волзького та каспійського торговельних шляхів.

01.08.988

Офіційне запровадження християнства візантійського обряду; входження Русі до християнського європейського цивілізаційного простору; утвердження княжого знаку Тризуба як династичного символу (прообразу Державного Герба України); піднесення освіти, кам'яного будівництва (Десятинна церква) та літописання.

1016

Перша писемна кодифікація давньоруського цивільного та кримінального права; обмеження та наступна заміна звичаю кровної помсти судовими грошовими викупами (вірами та головщинами); закладення підвалин українського середньовічного судочинства та правової свідомості.

20.05.1072

Прийняття другої частини кодексу законів «Руська правда» («Правда Ярославичів»); остаточне скасування кровної помсти та заміна її грошовими штрафами на користь князя; утвердження загальноруського культу перших святих мучеників Бориса і Гліба.

11.1097

Рішення князівського з'їзду про припинення внутрішніх міжусобиць та перехід від лествичного порядку престолонаслідування до спадкового вотчинного землеволодіння за правилом «Кождо да держить отчину свою»; консолідація сил проти половецьких нападів.

1099

Написання першого в українській літературі автобіографічного та державно-філософського твору; заклик до припинення братовбивчих війн, гуманізму, захисту вдів і сиріт, любові до рідної землі та високої християнської моралі володаря.

17.04.1113

Народний виступ проти лихварського свавілля після смерті князя Святополка Ізяславича; покликання Володимира Мономаха на київський стіл; ухвалення «Статуту Володимира Всеволодовича», що суттєво обмежив свавілля лихварів, відсотки за борги та захистив найбідніші верстви (закупів).

18.04.1187

Перша писемна фіксація ойконіма «Україна» («ѡ нем же Оукраина много постона») у записі про смерть переяславського князя Володимира Глібовича, який захищав південноруські рубежі від половців; текстове свідчення територіально-політичного окреслення українських земель.

12.1253

Офіційне коронування правителя Галицько-Волинської держави королівською короною, наданою Римською курією; міжнародно-правове визнання Галицько-Волинського князівства як суверенного європейського монархічного утворення — Королівства Русі (Regnum Rusiae); збереження тяглості державотворення після монгольського спустошення Києва.

1256

Перша писемна фіксація міста Львова («...зайнявся Холм... полум'я було видно навіть зі Львова»); розбудова княжого дитинця Левом Даниловичем, що перетворився на столицю Королівства Руського, провідний європейський культурний, ремісничий і торговельний центр Західної України.

1303

Офіційне заснування Константинопольським патріархатом Галицької митрополії на чолі з митрополитом Ніфонтом; захист церковно-релігійної та державної незалежності Королівства Руського від зазіхань володимиро-суздальських єпископів; входження до її складу 6 єпархій (Галицької, Володимирської, Перемишльської, Луцької, Турівської та Холмської).

ІНСТИТУЦІЙНА ТРАДИЦІЯ XIV–XVI СТ.: Литовсько-Руська доба та Магдебурзьке право

Автономія та самоврядування

Після згасання династії Романовичів українські землі увійшли до складу Великого князівства Литовського, де діяло руське звичаєве право, мовою діловодства залишалася руська мова, а князівства зберігали автономний статус:

Магдебурзьке право: Надання самоврядування руським містам (Сянік 1339, Львів 1356, Київ 1494). Міщани формували виборний Магістрат, що заклало міцну традицію місцевої демократії.

Велике князівство Руське та автономні уділи: Збереження князівської влади династії Олельковичів у Києві (до 1471), спроба реставрації суверенітету великим князем Свидригайлом, розгром московського війська князем Костянтином Острозьким у битві під містом Орша (1514).

Литовські статути (1529, 1566, 1588): Найвища кодифікація руського і загальноєвропейського права. Зафіксували права стану шляхти, судову систему, інституційне відокремлення українських воєводств (Київське воєводство, Волинське воєводство) після подій Люблінської унії 1569 року.

ЕТАП I-А • XIV – XVI СТОЛІТТЯ

Литовсько-Руська доба: Автономія уділів, Магдебурзьке право та Кримське ханство

Автономія та самоврядування (9 подій)

17.06.1356

Юридичне виведення міста з-під юрисдикції королівських намісників і шляхетських судів; заснування виборного міського магістрату, міського суду та цехового устрою; формування європейської культури місцевого самоврядування (згодом поширеної на Кам'янець 1374, Луцьк 1432, Київ 1494).

09.1362

Розгром об'єднаного війська трьох татарських правителів Подільської орди; ліквідація прямої ординської залежності та витіснення монголо-татар за Дніпро і Дністер; приєднання Київщини, Переяславщини, Поділля та Чернігово-Сіверщини до Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського на засадах автономії.

1374

Перетворення унікального міста-фортеці на скелястому півострові на самоврядну європейську міську комуну; розділення юрисдикцій для української (руської), польської та вірменської громад; бурхливий розвиток ремесел та фортифікаційного зодчества Поділля.

14.08.1385

Персональна династична унія; обрання Ягайла польським монархом (Владислав II Ягайло) в обмін на хрещення Литви за католицьким обрядом та військово-політичну координацію проти Тевтонського ордену; спричинила рух литовсько-руської знаті на чолі з Вітовтом за збереження державної окремішності ВКЛ.

Статті ВУЕ: Кревська унія 1385

15.07.1410

Генеральний розгром збройних сил Тевтонського ордену; остаточне зупинення кількавікової німецької експансії («Drang nach Osten») на східнослов'янські та балтійські землі; підтвердження вирішальної військової ролі українських полків.

Статті ВУЕ: Вітовт, Львів

1441

Відокремлення Криму від Золотої Орди та створення незалежної кримськотатарської держави; утвердження родового знаку Тарак-Тамги як державного герба Криму; закладення основ дипломатичних і військових відносин з українським козацтвом та Литовсько-Руською державою.

1494 – 1497

Звільнення київських міщан від підсудності воєводі та встановлення виборного магістрату на чолі з війтом; закріплення власних герба (арбалет/куша), цехового устрою, міських доходів і судочинства за німецьким і магдебурзьким міським звичаєвим правом.

08.09.1514

Блискуча тактична перемога гетьмана Острозького завдяки прихованій артилерійській засідці та синхронним фланговим маневрам; знищення добірного московського війська та взяття в полон головного воєводи; зупинення московської експансії на білоруські та українські землі на кілька десятиліть.

28.01.1588

Три фундаментальні редакції збірників законів (Перший 1529, Другий 1566, Третій 1588 рр.), написаних староукраїнською (руською) діловою мовою; кодифікація норм державного, цивільного, кримінального та процесуального права; утвердження принципу рівності перед законом шляхетського стану та суверенної автономії воєводств (діяли на території України до 1840–1842 рр.).

ЕТАП I-Б • XVI СТОЛІТТЯ

Литовсько-Польська доба: Ренесансне відродження, книгодрукування та перші козацькі повстання

Культура та опір (7 подій)

15.08.1556 – 29.08.1561

Рукописний переклад канонічного Четвероєвангелія живою староукраїнською народною літературною мовою XVI століття; шедевр українського книжкового мініатюрного живопису доби Відродження; сучасна національна святиня, на якій президенти України складають присягу українському народові.

01.07.1569

Укладення Люблінської унії та об'єднання в Річ Посполиту Державотворення та міжнародні договори

Створення федеративної держави Річ Посполита зі спільним виборним монархом, сеймом і зовнішньою політикою; входження українських земель (Підляшшя, Волині, Брацлавщини, Київщини) безпосередньо до складу Корони Польської; початок активного наступу польського католицизму та магнатського землеволодіння на українські землі.

Статті ВУЕ: Люблінська унія 1569

25.02.1574

Завершення друку фундаментальної богослужбової книги руським шрифтом з гравюрами та авторською післямовою друкаря; започаткування постійного безперервного друкарства в Україні; перетворення Львова та Острога на провідні центри східнослов'янської ренесансної друкарської культури.

12.08.1581

Заснування першого східнослов'янського вищого навчального закладу європейського типу («слов'яно-греко-латинської академії», 1576); випуск у світ монументального друкованого шедевру — Острозької Біблії (12 серпня 1581), що стала інтелектуальним захистом української православної культури від полонізації.

1591 – 05.1593

Перший в історії виступ козацтва як самостійної військово-політичної сили за свої станові права та вольності; поширення повстання на все Правобережжя; битва під П'яткою; початок тривалої епохи козацьких війн проти польського магнатського землеволодіння.

1594 – 05.1596

Охоплення полум'ям визвольної боротьби Правобережної України та Білорусі; двотижнева героїчна оборона табору на річці Солониці під Лубнами; страта Наливайка у Варшаві; перетворення козацтва на загальнонаціонального захисника православної віри та українського селянства.

19.10.1596

Ухвалення рішення про відновлення єдності Київської митрополії з Апостольським Престолом у Римі за умови збереження візантійського обряду та традиційної церковної структури; формування Руської унійної (Української греко-католицької) церкви, що стала впливовим інститутом збереження національної ідентичності.

ЕТАП II • XVI – XVIII СТОЛІТТЯ

Козацька держава та Гетьманщина: Республіканський устрій, збройний захист та ранній конституціоналізм

Козацька республіка (40 подій)

1556

Зведення земляного й дерев'яного укріпленого містечка (замку) на дніпровських островах нижче порогів; перше об'єднання розрізнених козацьких ватаг у централізовану військово-політичну організацію під єдиним військовим проводом для відсічі татарським набігам; закладення військово-оборонної моделі наступних Запорозьких Січей.

02.06.1572

Перше офіційне визнання козацтва як законного окремого військово-суспільного стану держави; взяття 300 козаків на державну платню з виведенням з-під влади місцевої адміністрації; початок інституційного розмежування реєстрового та низового запорозького козацтва.

15.10.1615

Дарчий запис волинської шляхтянки Гулевичівни своєї подільської садиби для монастиря, школи та притулку; легалізація Київського братства та відкриття школи гуманістично-слов'яно-греко-латинського типу; основа для подальшого злиття з Лаврською школою у Києво-Могилянський колегіум.

22.07.1616

Нічний штурм та взяття неприступної османської твердині — найбільшого невільничого ринку на Чорному морі; спалення османського флоту, знищення 14-тисячного турецького гарнізону та звільнення багатьох тисяч християнських бранців; вершина морської козацької слави доби героїчних походів.

06.10.1620

Таємне висвячення Йова Борецького на митрополита Київського і всієї Русі та 6 православних єпископів під збройною охороною козацьких полків Сагайдачного; відродження легітимної православної церкви в Речі Посполитій після Берестейської унії 1596 року; об'єднання інтелектуальної церковної еліти та військової сили козацтва.

02.09.1621 – 09.10.1621

Героїчна оборона Хотинського укріпленого табору від 150-тисячної армії Османа II; відбиття безперервних штурмів завдяки козацькій піхоті; укладення Хотинського миру; зупинення турецького наступу на Центральну Європу та визнання козацтва провідною військовою потугою континенту.

01.09.1632

Об'єднання Київської братської школи та Лаврської школи в єдиний навчальний заклад вищого європейського ґатунку; утвердження 7 вільних наук, латини, грецької мови, філософії та богослов'я; перший вищий навчальний та інтелектуальний осередок Східної Європи, що виховав генерації українських державних діячів, науковців і дипломатів.

12.08.1635

Раптовий нічний штурм козаками новозбудованої французьким інженером Бопланом фортеці, зведеної Річчю Посполитою для перекриття виходу козаків із Запорозької Січі у верхів'я Дніпра; повне знищення німецького найманого гарнізону та зруйнування валів; демонстрація військової сили Січі.

1637 – 16.12.1637

Масштабне повстання нереєстрового козацтва за повернення відібраних прав; запекла битва під Кумейками; зрадницьке полонення Павлюка під час переговорів у Боровиці та його страта у Варшаві; поштовх до прийняття каральної польської «Ординації Війська Запорозького 1638 р.» («десятиліття золотого спокою»).

03.1638 – 08.08.1638

Переможна битва козаків під Говтвою; перехід частини козаків на Слобожанщину (заснування Чугуєва); нечувана двомісячна оборона табору Дмитра Гуні на річці Стариці; безпосередня передумова Великої Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького.

Статті ВУЕ: Остряниця, Яків

16.05.1648

Перша переможна битва Визвольної війни; розгром авангарду польського війська; масовий перехід реєстрових козаків на чолі з Філоном Джалалієм на бік повстанців; піднесення загальнонаціонального повстання проти польської шляхти по всій Україні.

26.05.1648

Успішна засідка загону Максима Кривоноса в Гороховій Діброві; знищення 20-тисячної коронної армії за чотири години бою; взяття в полон обох коронних гетьманів Польщі; повне звільнення Лівобережжя та значної частини Правобережжя від польсько-шляхетських гарнізонів.

21.09.1648 – 23.09.1648

Повна панічна втеча 40-тисячної шляхетської армії («перини, латини і дитини»); захоплення козаками обозу, 100 гармат і трофеїв на астрономічну суму понад 10 мільйонів злотих; повне очищення Правобережної України та відкриття шляху для походу козацького війська до Львова та Замостя.

02.01.1649

Урочиста зустріч гетьмана як «нового Мойсея» і «визволителя Русі»; переростання козацького повстання у загальнонаціональну визвольну революцію; публічне проголошення Хмельницьким мети повної ліквідації польського панування: «Виб'ю з лядської неволі ввесь руський народ... по Львів, Холм і Галич».

18.08.1649

Офіційне визнання польською короною автономної української держави Війська Запорозького (Гетьманщини) у межах Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств; встановлення козацького реєстру в 40 000 осіб; заборона перебування євреїв, шляхти та польських військ у межах козацької автономії.

28.06.1651 – 30.06.1651

Найбільша суходільна битва XVII століття (понад 200 000 воїнів); після зради кримського хана та полонення Хмельницького козаки зайняли кругову оборону; організований Іваном Богуном блискучий прорив через гаті на болотах Пляшівки, що врятував головні сили козацької армії.

Статті ВУЕ: Берестецька битва

28.09.1651

Тимчасова мирна угода після Берестецької битви: звуження території козацької автономії лише до Київського воєводства та скорочення реєстру до 20 тисяч козаків; збереження ядра козацької армії та суверенітету держави, що дало змогу вже наступного року взяти реванш під Батогом.

01.06.1652 – 02.06.1652

Повний розгром добірної 30-тисячної польської армії під Батогом («козацькі Канни»); загибель командувача Калиновського; денонсація невигідного Білоцерківського трактату; повне відновлення кордонів і суверенітету Української держави станом на 1649 рік.

Статті ВУЕ: Батозька битва

15.10.1653 – 15.12.1653

Оточення та блокування коронної армії Яна Казимира в окопах під Жванцем, голод та епідемії серед поляків; сепаратна угода хана з королем врятувала польське військо від повної капітуляції; відновлення дії Зборівської угоди та остаточне усвідомлення Хмельницьким необхідності кардинальної зміни геополітичних союзників.

18.01.1654

Прийняття рішення про військовий протекторат московського царя над Військом Запорозьким за умови непорушності козацького самоврядування, обрання гетьмана, незалежного суду, фінансів і 60-тисячного війська; відмова Бутурліна присягати від імені царя створила правову суперечність, згодом використану Москвою для імперської експансії.

03.11.1656

Грубе віроломне порушення Москвою Переяславсько-Березневих угод 1654 року; початок спільної московсько-польської війни проти Швеції; створення Богданом Хмельницьким нової антипольської коаліції зі Швецією, Трансильванією (Дєрдь II Ракоці) та Бранденбургом за визволення всієї етнічної території України.

16.09.1658

Спроба трансформації Речі Посполитої у триєдину федерацію рівноправних народів (Польщі, Литви та Великого князівства Руського — України); окрема судова влада, скарбниця, власна армія (30 тис. козаків і 10 тис. найманців), дві академії та свобода друку на теренах України; повне скасування Берестейської унії на українських землях.

08.07.1659

Героїчна тримісячна оборона Конотопської фортеці полком Гуляницького; заманювання царської кінноти у драговину річки Куколки; розгром понад 30-тисячної армії загарбників і полонення воєводи Пожарського; паніка в Москві та збереження суверенітету Гетьманщини.

Статті ВУЕ: Конотопська битва

27.06.1663 – 28.06.1663

Кульмінація соціального популізму та московського маніпулювання козацькими низами («черню»); страта видатних державних діячів Сомка та Золотаренка; прихід до влади промосковського ставленика Брюховецького та підписання ним кабальних «Батуринських» і «Московських статей 1665 р.»; поглиблення розколу України по Дніпру.

Статті ВУЕ: Чорна рада 1663

09.02.1667

Зрадницька сепаратна угода монархій без участі українців: розкол території Гетьманщини по Дніпру (Лівобережжя відійшло під владу Москви, Правобережжя — під владу Польщі, Київ — тимчасово Московії, Запорозька Січ — під спільний протекторат); початок загострення доби Руїни та визвольної боротьби гетьмана Петра Дорошенка за соборність та об'єднання обох берегів Дніпра під єдиною булавою.

18.06.1668

Скинення зрадницького гетьмана Брюховецького розгніваним натовпом; тріумфальне об'єднання Війська Запорозького, Правобережжя та Лівобережжя під єдиною булавою Петра Дорошенка; відновлення державної єдності (соборності) Української держави після розколу Андрусівським перемир'ям.

16.03.1669

Договір з 27 статей, що суттєво обмежив присутність царських воєвод (лише в Києві, Чернігові, Ніжині, Переяславі та Острі без права втручатися в судові та податкові справи Гетьманщини); встановлення реєстру у 30 тисяч козаків та створення найманого кінного гетьманського полку («компанійців»).

06.05.1686

Безстрокове закріплення колоніального поділу України між Польщею і Московією; остаточний перехід Києва під владу Москви за грошову компенсацію у 146 тис. рублів; створення передумов для незаконного підпорядкування Київської православної митрополії Московському патріархату (1686).

Статті ВУЕ: Вічний мир 1686

1702 – 1704

Потужне збройне повстання проти ліквідації козацького устрою польським сеймом; визволення від шляхти Київщини, Брацлавщини, Поділля та взяття Білоцерківської фортеці; створення передумов для вступу полків гетьмана Івана Мазепи на Правобережжя та тимчасового об'єднання України в 1704 році.

Статті ВУЕ: Палій, Семен

13.11.1708

Каральна акція Петра I за перехід Мазепи на бік Швеції: проникнення крізь потайний хід, штурм фортеці, тотальне винищення від 11 до 14 тисяч цивільних містян (жінок, дітей, літніх людей) та козацького гарнізону; пограбування і спалення гетьманської столиці, архівів, книгозбірень та храмів.

25.05.1709

Зрадницький штурм Січі після складання козаками зброї під обіцянку помилування від Ґалаґана; жорстока страта полонених козаків, розкопування військового кладовища та спалення Січі за наказ царя Петра I як помста за підтримку запорожцями союзу Мазепи зі Швецією; перехід козаків на землі Кримського ханства та заснування Кам'янської та Олешківської Січей.

Статті ВУЕ: Чортомлицька січ

08.07.1709

Поразка шведсько-козацьких військ під Полтавою; відступ армії Карла XII та мазепинців до Османської імперії (Бендери); початок масштабного наступу царату на права і вольності Гетьманщини, встановлення постійного контролю царських резидентів над гетьманами.

16.04.1710

Перша вітчизняна та одна з найперших у світі писаних конституцій республіканського типу; законодавче закріплення принципу поділу влади між гетьманом, виборним парламентом (Генеральною Радою, що збиралася тричі на рік) та Генеральним Судом; гарантії прав козацького стану та соціальний захист козацьких удів і сиріт.

04.1734

Повернення козацтва з Олешківської Січі на історичні дніпровські землі внаслідок Лубенської угоди 1734 р.; розквіт «Вольностей Війська Запорозького низового», поділ на 8 паланок (Кодацьку, Самарську, Кальміуську та ін.); найвищий рівень козацького хутірського фермерського землеволодіння перед остаточною ліквідацією 1775 року.

05.03.1750

Урочисте обрання на Глухівській раді останнього гетьмана козацької України; перенесення резиденції до Батурина, масштабна реформа судочинства (створення земських, ґродських та підкоморських судів за зразком Литовських статутів), модернізація полкової артилерії, переозброєння війська та проєкт заснування Батуринського університету.

21.11.1764

Примусова відставка Кирила Розумовського та ліквідація гетьманського урядування; створення Другої Малоросійської колегії на чолі з генерал-губернатором Рум'янцевим із секретною інструкцією Катерини II щодо остаточного зросійщення українських земель, скасування автономії та уніфікації під загальноімперські порядки.

05.1768 – 07.1768

Кульмінація гайдамацького руху на Правобережжі проти кріпосницького, національного та релігійного гніту польської шляхти; взяття Уманської фортеці; підступний арешт лідерів повстання царським полковником Гур'євим та жорстоке придушення каральними силами Речі Посполитої і Російської імперії.

Статті ВУЕ: Коліївщина

06.1775

Вихід близько 5 000 запорожців під проводом старшини у володіння султана після зруйнування Січі військами Текелія; отримання клейнодів, збереження традиційного січового кошового устрою, звичаїв і самоуправління під османським протекторатом аж до 1828 року (переходу Йосипа Гладкого).

Статті ВУЕ: Задунайська Січ

15.06.1775 – 16.06.1775

Віроломне оточення та знищення останнього осередку козацького самоврядування; арешт і 25-річне заслання останнього кошового Петра Калнишевського у Соловецький монастир; маніфест Катерини II про остаточне знищення Запорозької Січі; відхід частини козаків на Дунай і заснування Задунайської Січі.

14.05.1783

Заборона селянам переходити з одного маєтку до іншого («прикріплення до землі»); перетворення сотень тисяч особисто вільних українських посполитих на повних кріпаків, позбавлених будь-яких громадянських і майнових прав; апогей соціального та колоніального визиску імперії.

Статті ВУЕ: Кріпацтво, Селянство

ІНСТИТУЦІЙНА ТРАДИЦІЯ XVIII–XIX СТ.: Квазідержавні структури та інститути відродження

Інтелектуальна інфраструктура

Після скасування автономії Гетьманщини (1764, 1781) та ліквідації Січі (1775) збереження національної суб'єктності перемістилося у сферу інтелектуальної розбудови та громадських асоціацій:

Літературна кодифікація: Публікація поеми «Енеїда» (І. Котляревський, 1798) та збірки «Кобзар» (Т. Шевченко, 1840). Перетворення народної мови на інструмент суспільно-політичного діалогу та спротиву політиці імперії.

Кирило-Мефодіївське товариство (1845–1847): Таємна політична організація у місті Київ (М. Костомаров, Т. Шевченко, П. Куліш), яка обґрунтувала ліквідацію кріпацтва, створення демократичної республіканської конфедерації та гарантії прав людини.

Громадівський рух, Просвіта та НТШ: Мережа самоорганізації під проводом науковців (М. Драгоманов, І. Франко, М. Грушевський). Спротив дискримінаційним актам царського уряду (Валуєвський циркуляр 1863, Емський указ 1876) та створення прообразу національної академії наук у місті Львів.

ЕТАП II-А • 1798 – 1915 РОКИ

Національне відродження: Інтелектуальний спротив, товариства та Січові стрільці

Національне відродження (19 подій)

1798

Перша друкована книга, написана живою розмовною українською народною мовою; перелицювання класичного сюжету Вергілія у самобутню козацьку епопею; закладення основ нової національної літератури та утвердження української мови як самодостатньої мови європейської словесності.

29.01.1805

Відкриття першого діючого класичного університету на підросійських українських землях; перетворення Харкова на провідний інтелектуальний, освітній та видавничий центр Слобожанщини; осередок перших українських часописів («Украинский вестник», «Харьковский демокрит») та фольклорних студій романтизму.

27.07.1834

Створення головного академічного та наукового центру Центральної України; діяльність першого ректора М. Максимовича з дослідження українських пісень та історії; виховання поколінь кирило-мефодіївців, громадівців та лідерів визвольного руху 1917–1921 років.

01.1837

Перша книжка народною українською мовою в Галичині, видрукована гражданським шрифтом замість церковнослов'янського; маніфест національного відродження західноукраїнських земель; конфіскація накладу австрійською цензурою та перетворення книги на легендарну святиню руху.

04.1840

Поява збірки з 8 поетичних творів («Думи мої, думи мої», «Катерина», «Тарасова ніч» та ін.) з офортом Василя Штернберга; грандіозний перелом у свідомості українців, народження націєтворчої поетичної біблії українського народу та кристалізація національного відродження.

06.01.1846

Перша нелегальна українська політична організація; створення програмних документів («Книга буття українського народу», Статут); обґрунтування ліквідації кріпацтва і самодержавства, утвердження республіканського демократичного устрою та рівноправної федерації вільних слов'янських республік з центром у Києві.

02.05.1848

Відповідь українців на революцію «Весна народів» 1848 року; проголошення маніфесту про те, що 15-мільйонний український народ є єдиною самостійною нацією; утвердження синьо-жовтого прапора та герба із золотим левом; вимога поділу Галичини на українську та польську частини; заснування першої україномовної газети «Зоря Галицька».

03.03.1861

Оголошення Маніфесту про скасування особистої кріпосної залежності селян; набуття селянами громадянських прав (одруження, володіння майном, вступ до судів); грабіжницький викуп землі та збереження поміщицького землеволодіння, що викликало масові селянські виступи (події в селі Безна та ін.); початок капіталістичної модернізації та бурхливого розвитку промисловості Донбасу й Придніпров'я.

30.07.1863

Таємне імперське розпорядження про тотальну заборону друку шкільних підручників, навчальних посібників та релігійної літератури українською мовою з шовіністичним твердженням «никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может»; закриття українських недільних шкіл.

23.12.1873

Створення провідної всеукраїнської наукової інституції; у 1892 р. реорганізоване в повноцінне наукове товариство академічного типу (НТШ); за головування М. Грушевського (1897–1913) функціонувало як перша неофіційна українська національна Академія наук.

04.10.1875

Створення вищого освітнього осередку Буковини з кафедрою української мови та літератури (очолюваною С. Смаль-Стоцьким); розвиток академічних контактів із Західною Європою та консолідація буковинського українського студентства в товаристві «Січ».

30.05.1876

Тотальна заборона друкування будь-яких україномовних книг (зокрема перекладів і нот із текстами), заборона ввезення україномовних видань з-за кордону, заборона українських вистав і концертів; закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства та звільнення українських професорів з Київського університету.

Статті ВУЕ: Емський указ 1876

27.10.1882

Показ вистави «Наталка Полтавка» І. Котляревського у виконанні професійної трупи; створення першого стаціонарного професійного українського театру, що зумів всупереч жорстким заборонам Емського указу підняти українське драматичне мистецтво на найвищий європейський рівень.

04.10.1890

Створення першої модерної української політичної партії європейського типу з чіткою програмою та членством; поєднання соціалістично-демократичних ідей із захистом прав галицького селянства; включення 1895 року до партійної програми тези Юліана Бачинського («Україна irredenta») про повну політичну самостійність українського народу.

08.1891

Перша українська організація, що відмовилася від вузького культурництва аполітичних громадівців і проголосила своєю метою повну державну незалежність та соборність України; укладення програми «Profession de foi молодих українців» (надрукованої у Львові 1893 р.); закладення ідеологічного фундаменту для майбутніх самостійницьких партій (РУП).

11.02.1900

Заснування першої дієвої політичної партії в Наддніпрянській Україні; оприлюднення маніфесту Миколи Міхновського «Самостійна Україна» з фундаментальним постулатом: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ»; перехід визвольного руху від культурництва до збройної політичної боротьби за державу.

25.11.1905

Прорив цензурних заборон Емського указу під час революції 1905 року; видання першої легальної суспільно-політичної газети рідною мовою накладom у 5 000 примірників; початок масового українського пресового ренесансу («Громадська думка», «Рада», «Рідний край»).

Статті ВУЕ: Хлібороб, Лубни

06.08.1914

Формування першої в модерній історії національної військової формації українців; мобілізація 28 000 добровольців (австрійська влада дозволила озброїти лише 2 500 стрільців); складання військової присяги на вірність Україні; школа майбутніх старшин і командантів Армії УНР та УГА.

29.04.1915 – 04.05.1915

Відбиття стрільцями кількох штурмів переважаючих сил царської імператорської армії; зрив наступу генерала Альфтана на стратегічні перевали в Угорщину; перша масштабна військова звитяга українського легіону в Першій світовій війні, що здобула всенародне визнання та стала символом стрілецької лицарської доблесті.

ЕТАП III • 1917 – 1921 РОКИ

Українська революція: Парламентаризм, Соборність та Визвольні змагання

Відновлення республіки (17 подій)

25.12.1916

Грандіозний публічний успіх хорової обробки української щедрівки; згодом завдяки Українській республіканській капелі Олександра Кошиця за дорученням Симона Петлюри твір підкорив Європу та Америку, ставши всесвітнім музичним символом Різдва («Carol of the Bells»).

17.03.1917

Об'єднання провідних політичних партій, громадських організацій та військових комітетів у єдиний представницький орган українського народу; перетворення УЦР на революційний національний парламент на чолі з істориком Михайлом Грушевським.

19.04.1917 – 21.04.1917

Легітимізація Української Центральної Ради як вищого представницького і політичного органу всього українського народу; обрання керівництва на чолі з Грушевським; ухвалення курсу на здобуття широкої національно-територіальної автономії України.

23.06.1917

Оприлюднення І Універсалу УЦР («Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії... хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям»); явочне встановлення автономії та створення першого українського уряду — Генерального Секретаріату.

20.11.1917

Історичний акт проголошення створення Української Народної Республіки (УНР); делімітація кордонів дев'яти українських губерній; встановлення 8-годинного робочого дня; скасування приватної власності на поміщицькі землі; проголошення широких демократичних свобод і скасування смертної кари.

22.01.1918

Проголошення суверенної незалежності: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу»; остаточний розрив із більшовицькою Росією, доручення уряду укласти мирний договір із державами Четверного союзу.

29.01.1918

Героїчний кількагодинний опір 400 українських воїнів переважаючим силам загарбників; затримання наступу ворога на Київ на 4 дні, що уможливило евакуацію уряду УНР та підписання доленосного Брест-Литовського мирного договору.

Статті ВУЕ: Бій під Крутами

09.02.1918

Перший сепаратний мирний договір Першої світової війни; міжнародно-правове де-юре визнання Української Народної Республіки суб'єктом міжнародного права; надання збройної допомоги союзників для очищення України від більшовицьких військ Муравйова.

13.04.1918 – 25.04.1918

Блискавичний форсований прорив Сиваша і Чонгарських укріплень більшовиків на бронепотягах; тріумфальне взяття Джанкоя, Сімферополя та Бахчисарая за підтримки кримськотатарських повстанців; підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту в Севастополі 29 квітня 1918 року.

29.04.1918

Обрання Павла Скоропадського монархічним главою Української Держави (Гетьманату); оприлюднення «Грамоти до всього українського народу» та «Законів про тимчасовий державний устрій України»; стабілізація грошової системи, створення дієвого державного апарату, судів та дипломатичних представництв у 30 країнах.

01.11.1918

Блискавичне безкровне взяття влади українськими військовими підрозділами у Львові та містах Східної Галичини; повалення австрійської влади, проголошення Української Держави (згодом — Західноукраїнської Народної Республіки, ЗУНР); формування Української Галицької Армії (УГА).

14.11.1918

Ухвалення Закону про заснування Української академії наук (УАН) як найвищої державної наукової установи; обрання першим президентом Володимира Вернадського, а неодмінним секретарем — Агатангела Кримського; заснування Національної бібліотеки Української Держави.

18.11.1918

Вирішальна перемога повстанських військ Січових Стрільців Директорії над добірними гетьманськими офіцерськими дружинами; відкриття шляху на Київ, зречення гетьмана Павла Скоропадського влади та відновлення республіканського устрою (Директорія УНР).

22.01.1919

Урочисте оприлюднення Універсалу Соборності: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика Україна»; здійснення віковічної мрії українського народу про єдину соборну державу.

06.12.1919 – 06.05.1920

Героїчний 2500-кілометровий рейд тилами білогвардійських військ Денікіна та червоних окупаційних військ; збереження ядра національних регулярних збройних сил; збереження військово-політичної суб'єктності УНР у боротьбі за незалежність.

21.04.1920 – 24.04.1920

Визнання Польщею Директорії УНР на чолі з Петлюрою як законного уряду України; спільний Київський похід Армії УНР та Війська Польського; визволення Києва від російсько-більшовицької окупації 7 травня 1920 року; важка територіальна поступка Галичини та Західної Волині.

21.11.1921

Трагічне завершення Другого Зимового походу (Листопадового рейду) генерала Юрія Тютюнника; відмова всіх 359 полонених козаків і старшин перейти на службу до Червоної армії; розстріл героїв під спів національного гімну «Ще не вмерла Україна»; безсмертний символ незламності та самопожертви українського лицарства.

ІНСТИТУЦІЙНА ТРАДИЦІЯ 1921–1990 РР.: Підпільна влада, Екзил та Дисидентський спротив

Державний центр в екзилі

Після більшовицької окупації Українська держава продовжувала функціонувати в міжнародному правовому полі та у підпіллі:

Державний центр УНР в екзилі: Урядові та дипломатичні структури УНР у містах Варшава, Париж, Мюнхен зберігали правонаступництво республіки 1917–1921 років.

Українська головна визвольна рада (УГВР 1944): Підпільний передпарламент і координаційний центр воюючої України на чолі з діячем Кирилом Осьмаком та головнокомандувачем Романом Шухевичем.

Правозахисний спротив: Діяльність членів об'єднання Українська Гельсінська група (1976), поширення видань Самвидаву, правозахисна робота діячів Левка Лук'яненка, В'ячеслава Чорновола та поета Василя Стуса.

ЕТАП IV • 1921 – 1989 РОКИ

Опір тоталітаризму, визвольний рух XX століття та дисидентський спротив

Визвольний спротив (27 подій)

14.10.1921 – 30.10.1921

Відродження автокефалії української православної церкви, ліквідованої Москвою у 1686 році; запровадження богослужінь українською мовою; обрання та хіротонія митрополита Київського і всієї України Василя (Липківського) за стародавнім олександрійським соборноправним чином.

27.07.1923

Вимушений крок більшовиків для здобуття лояльності селянства («коренізація»); тотальне переведення діловодства, шкільництва, преси, книгарень і театрів на українську мову; бурхливий спалах модерністської культури та науки, брутально згорнутий Сталіним на початку 1930-х років масовим терором і Голодомором.

Статті ВУЕ: Українізація

01.1926 – 01.1928

Організація літературного авангарду українського Відродження; проголошення гасел «Геть від Москви!» та «Орієнтація на психологічну Європу»; літературна дискусія 1925–1928 рр.; закладення основ самобутньої європейської української словесності, майже повністю знищеної розстрілами в Сандармоху.

Статті ВУЕ: ВАПЛІТЕ

09.03.1930 – 19.04.1930

Перший грандіозний публічний сфабрикований сталінський процес у будівлі Харківської опери проти провідних інтелектуалів, вчених ВУАН, письменників та діячів УАПЦ; засудження невинних діячів до розстрілу та тривалих таборів; старт планомірного фізичного винищення старої української еліти.

1932 – 1933

Цілеспрямоване вбивство голодом мільйонів українців шляхом запровадження нереальних планів хлібозаготівель, карального закону «про п'ять колосків» (7 серпня 1932), режиму «чорних дощок», вилучення всіх харчових запасів та військової блокади сіл і кордонів України; нищення соціально-демографічної основи української державності.

27.10.1937 – 04.11.1937

Таємний розстріл соловецького етапу до 20-річчя жовтневого перевороту; фізичне знищення сузір'я митців і вчених України (Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Валер'ян Підмогильний, Матвій Яворський, Павло Филипович); непоправний удар по духовному розвитку нації.

15.03.1939

Ухвалення Конституційного закону ч. 1: проголошення республіки, державної української мови, синьо-жовтого прапора та герба (Тризуб з ведмедем); героїчний збройний спротив бійців Карпатської Січі на Красному Полі переважаючим військам гортистської Угорщини; перший відкритий збройний опір гітлерівським сателітам у Європі напередодні Другої світової війни.

30.06.1941

Проголошення відновлення Української Держави після втечі радянських військ; створення Українського Державного Правління; категорична відмова лідерів ОУН відкликати Акт на ультимативну вимогу Гітлера; арешт Степана Бандери та Ярослава Стецька нацистським гестапо і відправлення у концтабір Заксенгаузен; перехід українського визвольного руху у збройне підпілля проти нацистських окупантів.

29.09.1941 – 30.09.1941

Розстріл за дві доби 33 771 єврея; перетворення яру на місце масового нацистського конвеєра смерті, де за роки окупації було страчено понад 100 000 людей — євреїв, українських підпільників ОУН, ромів, пацієнтів психіатричної лікарні та радянських військовополонених; всесвітній символ Голокосту від куль.

21.02.1942

Знищення нацистами осередку української патріотичної інтелігенції ОУН у Києві за відмову співпрацювати з окупантами та прославлення ідеї самостійної Української держави; символ незламної жіночої мужності та жертовності в боротьбі проти людиноненависницьких тоталітарних режимів.

14.10.1942

Формування повноцінної підпільної партизанської армії чисельністю до 100 тисяч вояків; ведення безкомпромісної збройної боротьби одночасно проти нацистського окупаційного апарату та радянських каральних військ НКВС; захист мирного українського населення; підпільна боротьба тривала до середини 1950-х років.

18.05.1944 – 20.05.1944

Варварська насильницька депортація всього корінного народу Криму у товарних вагонах; загибель від голоду, холоду та хвороб до 46% депортованих у перші роки вигнання; знищення кримськотатарської топоніміки та культури в Криму; офіційно визнано Верховною Радою України геноцидом кримськотатарського народу.

11.07.1944 – 15.07.1944

Утворення верховного позапартійного політичного керівного органу воюючої України; прийняття Тимчасового устрою та Платформи УГВР, що базувалася на принципах демократії, захисту прав усіх національних меншин і самостійної соборної Української держави.

26.06.1945

Підписання українською делегацією Статуту Організації Об'єднаних Націй; вихід України як суверенного суб'єкта міжнародного права на глобальну дипломатичну арену; визнання внеску українського народу у розгром нацизму у Другій світовій війні.

08.03.1946 – 10.03.1946

Спецоперація радянських спецслужб із арешту всього єпископату УГКЦ на чолі з митрополитом Йосифом Сліпим; нелегітимне скасування Берестейської унії 1596 року та примусове передання храмів РПЦ; перехід УГКЦ у підпілля, що стало найбільшою підпільною християнською церквою світу («Церква мучеників у катакомбах»).

28.04.1947 – 28.07.1947

Насильницька депортація понад 140 000 автохтонного українського населення із прадавніх етнічних земель та розпорошення родинами по північно-західних воєводствах Польщі з метою повної полонізації; ліквідація бази підпілля УПА на Закерзоні; засуджена парламентами України та Польщі як злочин тоталітарного режиму.

Статті ВУЕ: Вісла (операція)

25.12.1951

Офіційне прийняття в експлуатацію Державною комісією першої універсальної ЕОМ з програмою, що зберігається в пам'яті (МЕСМ); започаткування вітчизняної школи кібернетики та комп'ютеробудування, продовженої Віктором Глушковим та створеним ним Інститутом кібернетики.

26.05.1953 – 04.08.1953

Перший масовий ненасильницький страйк 16 000 в'язнів ГУЛАГу під гаслом «Воля або смерть!»; вивішування чорних прапорів з червоною смугою жалоби за вбитими побратимами; початок краху всієї сталінської табірної системи ГУЛАГу та вимушене пом'якшення режиму і перші амністії.

05.11.1953

Спорудження першого у світі суцільнозварного моста завдовжки 1543 метри, змонтованого з балок автоматичним зварюванням без єдиного заклепувального з'єднання; тріумф української науково-інженерної школи електрозварювання світового рівня.

19.02.1954

Ухвалення указу про передачу Криму Україні з огляду на спільність економіки, територіальну близькість та тісні господарські й культурні зв'язки; відбудова зруйнованого війною та знелюдненого депортацією Криму силами українського народу (будівництво Північно-Кримського каналу, електрифікація та водопостачання); юридичне закріплення міжнародно визнаних кордонів сучасної України.

Статті ВУЕ: Кримська область

16.05.1954 – 26.06.1954

40 днів повної табірної свободи; створення самоврядування, радіовузла та виготовлення власної символіки; варварське придушення танками Т-34, що давили живих беззбройних в'язнів і жінок; смертельний удар по моральній і політичній легітимності системи ГУЛАГу.

04.09.1965

Тріумфальний вихід кіношедевра українського поетичного кіно та перший відкритий публічний антирадянський політичний виступ української інтелігенції в повоєнний період із засудженням арештів дисидентів за гаслом: «Хто проти тиранії — встаньте!»; каталізатор консолідації руху шістдесятників.

12.1965

Фундаментальний науково-публіцистичний аналіз національної політики КПРС; викриття прихованого шовінізму та насильницької русифікації України під прикриттям комуністичних гасел; поширення книги по всьому світові перекладами англійською, французькою, італійською, німецькою мовами; головна теоретична зброя українського шістдесятництва.

09.11.1976

Створення першої легальної правозахисної організації в УРСР; перехід від нелегального самвидаву до апелювання до міжнародного права і Загальної декларації прав людини ООН; фіксація злочинів радянського режиму; витримали жорстокі арешти і мордовські табори, підготувавши ґрунт для відновлення незалежності.

22.05.1979

Знайдення тіла геніального композитора, творця золотої доби української естради; похорон на Личаківському цвинтарі, що вилився у перший багатотисячний відкритий антирадянський мітинг протесту львівської молоді та інтелігенції проти свавілля КДБ; перетворення постаті Івасюка на національного мученика.

26.04.1986

Руйнування 4-го енергоблоку ЧАЕС; найбільша радіаційна аварія в історії атомної енергетики; спроба кремлівської верхівки приховати трагедію від народу ціною життя тисяч громадян остаточно зламала страх перед режимом, породивши екологічний та національно-демократичний підйом в Україні.

Статті ВУЕ: Чорнобильська АЕС

08.09.1989 – 10.09.1989

Об'єднання всіх опозиційних демократичних сил, інтелігенції, робітників та студентів у мільйонний народний фронт; ухвалення Програми та Статуту; перетворення Руху на головний локомотив відновлення державної незалежності України та демонтажу радянського тоталітарного ладу.

Передання повноважень Державного центру УНР Президентові України (22 серпня 1992)

Останній Президент УНР в екзилі Микола Плав'юк на урочистому засіданні Верховної Ради у місті Київ передав першому обраному Президентові України Леоніду Кравчуку грамоту Державного центру УНР, клейноди та прапор. Ця процедура засвідчила юридичне правонаступництво сучасної України від Української Народної Республіки.

ЕТАП V • 1990 – 2026 РОКИ

Сучасна Україна: Відновлення незалежності, Конституційний лад, Гідність та Євроатлантична інтеграція

Суверенна держава (18 подій)

21.01.1990

Одна з наймасовіших мирних демонстрацій у світовій історії; утворення суцільного ланцюга людей, що взялися за руки на відстані понад 700 кілометрів під синьо-жовтими прапорами; демонстрація непохитної волі українців до соборності та державної незалежності.

16.07.1990

Ухвалення історичного державотворчого акта: проголошення верховенства, самостійності, повноти і неподільності влади республіки в межах її території; громадянство України; самостійність у наукових, культурних та економічних відносинах; намір стати в майбутньому постійно нейтральною без'ядерною державою.

02.10.1990 – 17.10.1990

Масове студентське ненасильницьке політичне голодування в центрі Києва; задоволення ключових вимог: відставка голови Ради Міністрів В. Масола, відмова від підписання нового Союзного договору, націоналізація майна компартії, проходження військової служби українцями на території України; потужний стимул до повної незалежності.

24.08.1991

Відновлення незалежної української держави: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР... Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ»; підтвердження волевиявленням народу на референдумі 1 грудня 1991 р. та повний крах радянської імперії СРСР.

22.08.1992

Офіційне складання повноважень Державного центру УНР в екзилі та урочисте вручення Грамоти, державних клейнодів і прапора Президентові України; юридичне та історичне закріплення статусу сучасної України як правонаступниці Української Народної Республіки 1917–1921 років.

05.12.1994

Відмова України від третього у світі за потужністю ядерного арсеналу в обмін на міжнародні запевнення провідних ядерних держав поважати незалежність, суверенітет та чинні кордони України; віроломно порушений Російською Федерацією у 2014 та 2022 роках.

09.11.1995

Перший вагомий крок повернення незалежної України до європейського правового простору; взяття зобов'язань щодо скасування смертної кари, прийняття нової демократичної Конституції та визнання юрисдикції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Статті ВУЕ: Рада Європи

28.06.1996

Ухвалення Основного Закону після безперервного 24-годинного дебатного засідання о 9:18 ранку 28 червня; конституційне закріплення України як суверенної, незалежної, демократичної, унітарної і правової держави; закріплення державних символів (Герб-Тризуб, Синьо-жовтий Прапор, Гімн) та статусу української мови як єдиної державної.

02.09.1996 – 16.09.1996

Успішне проведення безконфіскаційної грошової реформи за указом Президента № 762/96; вилучення з обігу карбованців та введення гривні за курсом 100 000 крб = 1 грн; відновлення історичної назви грошової одиниці Русі та УНР, що зупинило інфляцію і заклало основу макрофінансової стабільності.

Статті ВУЕ: Гривня

19.11.1997 – 05.12.1997

Здійснення першого космічного польоту громадянина незалежної України тривалістю 15 діб 16 годин; виконання комплексу спільних українсько-американських біологічних експериментів з рослинами в невагомості; звучання Державного Гімну України у відкритому космосі та підтвердження статусу України як потужної космічної держави.

15.12.2000 – 09.03.2001

Реакція суспільства на вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе та «касетний скандал»; встановлення наметів на майдані Незалежності з вимогами відставки президента та силових міністрів; пробудження громадянської свідомості нового покоління українців, що стало фундаментом майбутніх Майданів 2004 та 2013–2014 років.

Статті ВУЕ: Україна без Кучми

29.09.2003 – 23.10.2003

Перша спроба Російської Федерації в односторонньому порядку силою перекроїти державний кордон України шляхом будівництва насипної дамби від Таманського півострова до острова Тузла; рішуча мілітарна відповідь України (розгортання прикордонної застави на острові, патрулювання катерів) змусила Москву зупинити будівництво за 102 метри від українського кордону.

Статті ВУЕ: Тузла

22.11.2004 – 26.12.2004

Масовий мирний ненасильницький протест громадян проти фальсифікацій другого туру президентських виборів; рішення Верховного Суду про визнання фальсифікацій та призначення повторного голосування другого туру (26 грудня 2004), на якому переміг В. Ющенко; захист демократичного вибору та утвердження зрілості громадянського суспільства.

16.05.2008

Завершення складного 14-річного переговорного процесу; інтеграція України до глобальної системи вільної світової торгівлі; обов'язкова передумова для початку переговорів про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) з Європейським Союзом.

21.11.2013 – 22.02.2014

Повстання українського народу проти відмови диктаторського режиму Януковича від підписання Угоди про асоціацію з ЄС; розстріл мирних протестувальників міліцейським «Беркутом» на Інститутській (18–20 лютого 2014); повалення проросійського авторитарного режиму, відновлення Конституції в редакції 2004 року та безповоротне закріплення європейського вектора розвитку держави.

11.06.2017

Набуття чинності Регламентом ЄС 2017/850 про безвізові поїздки громадян України до 30 країн Європи; подолання колишньої пострадянської ізоляції; цивілізаційне відкриття кордонів Європи для українців та остаточне прощання з радянською імперією.

06.01.2019

Офіційне вручення Патріаршого і Синодального Томосу про визнання автокефалії Православної Церкви України як рівноправної помісної церкви у диптиху світового православ'я; подолання понад 300-річної неканонічної анексії Київської митрополії Москвою; зміцнення духовної та духовно-інституційної незалежності української нації.

Статті ВУЕ: Томос, Автокефалія

23.06.2022

Одноголосне рішення саміту лідерів ЄС про надання Україні офіційного статусу держави-кандидата на членство в Європейському Союзі; визнання цивілізаційної приналежності України до європейської родини народів та початок передвступних реформ у сфері верховенства права і юстиції.

ВУЕ:Хронологія боротьби за українську державність укладена за академічними матеріалами Великої української енциклопедії.
Пов'язані розділи: Герої російсько-української війни • Науковий корпус авторів • Історичні науки.

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶