Бахрейн

Прапор Бахрейну

Герб Бахрейну

Бахре́йн, Королівство Бахрейн — держава в Південно-Західній Азії.

Бахрейн (Бахрейн)
Регіон планети	Перська затока
Столиця	Манама
Форма державного правління	монархія конституційна
Територія (кв.км)	786,5
Офіційна мова	арабська мова
Грошова одиниця	динар бахрейнський
Країни-сусіди	Саудівська Аравія, Катар, Іран

Географічне положення

Географічне положення Бахрейну

Розташовано в південно-західній частині Перської затоки, біля східного узбережжя Аравійського півострова. Займає архіпелаг, що складається з понад 30 островів. Не має сухопутного державного кордону, найближчі країни-сусіди: Саудівська Аравія, Катар, Іран.

Територія: загальна — 786,5 км2, суходіл — 786,5 км2, вода — 0 км2.

Довжина берегової лінії — 161 км. Води територіальні — 12 морських миль.

Адміністративно-територіальний поділ

Складається з 4 мухафаз: Столичної, Мухаррак, Північної, Південної.

Столиця — м. Манама.

Державні символи

Державний гімн

Державний гімн — «Наш Бахрейн» (араб. بحريننا‎‎‎), затверджено 1971, зі змінами тексту — 2002. Автор слів — Мухаммад Судкі Аяш, сучасного аранжування — Ахмед аль-Джумайрі.

Державний прапор

Полотнище складається з двох різних за шириною вертикальних смуг (білої ліворуч і червоної праворуч), розділених п’ятьма трикутниками, що утворюють зубчасту, зигзагоподібну лінію. Білий колір уособлює мир, червоний — битви, боротьбу. Трикутники символізують стовпи ісламу. Співвідношення ширини прапора до його довжини становить 3:5. Затверджено 2002.

Державний герб

Герб складається з кількох елементів. У центрі композиції — щит із малюнком прапора, з червоним і білим обрамленням (намет), над ним — королівська корона з п’ятьма зубцями. Затверджено 2022.

Державна мова

Державна мова — арабська мова.

Грошова одиниця

Грошова одиниця — динар бахрейнський.

Національне свято

Національно свято — Національний день (16 грудня).

Державний лад

За Конституцією (першу ухвалено 1973, другу — 2002), Бахрейн — суверенна, незалежна арабська держава. Форма правління — монархія конституційна.

Глава держави — король, який є верховним головнокомандувачем Сил оборони Бахрейну, призначає прем’єр-міністра, його міністрів, членів Консультативної ради, розпускає Представницьку раду (Палату депутатів), очолює Вищу судову раду.

Виконавча влада належить королю й Раді міністрів, яку очолює прем’єр-міністр. Уряд контролює виконання загальної державної політики тощо.

Законодавчу владу представляє король і Національні збори (асамблея), які складаються з верхньої (Консультативна рада; призначає король) та нижньої (Представницька рада; обирається шляхом загального прямого голосування) палат, у кожній — 40 представників і свій голова, строк повноважень — 4 роки. Усі закони (за винятком королівських указів) мають схвалити обидві палати.

Шаріат — основа законодавства країни. Контроль за діяльністю судів здійснює Вища судова рада. Загалом судова влада поділяється на цивільні та шаріатські суди. Так, діють Конституційний, Касаційний, вищі апеляційні суди (цивільний та шаріатський) тощо.

Участь у міжнародних організаціях

Бахрейн — член Організації Об’єднаних Націй (з 1971) та інших міжнародних організацій.

Участь Бахрейну у міжнародних організаціях

Загальнополітичні організації	Організація Об’єднаних Націй; Рух Неприєднання; Група 77; Міжпарламентський союз
Військово-політичні та правоохоронні організації	Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол); Організація із заборони хімічної зброї
Міжнародні економічні об’єднання	Світова організація торгівлі; Організація арабських країн — експортерів нафти; Продовольча та сільськогосподарська організація ООН; Всесвітня митна організація; Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО); Міжнародна організація праці; Міжнародна конфедерація профспілок; Конференція ООН з торгівлі та розвитку; Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій
Регіональні організації	Ліга арабських держав; Організація ісламського співробітництва; Рада співробітництва арабських держав Перської затоки; Рада арабської економічної єдності; Парламентський союз країн — членів Організації Ісламська конференція
Гуманітарні організації	Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО); Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця; Всесвітня організація охорони здоров’я; Всесвітня туристична організація
Інші міжнародні організації	МАГАТЕ; Міжнародна організація цивільної авіації; Міжнародна гідрографічна організація; Міжнародний союз електрозв’язку; Міжнародна морська організація; Міжнародний Олімпійський комітет; Всесвітній поштовий союз; Всесвітня організація інтелектуальної власності; Всесвітня метеорологічна організація; Міжнародна організація зі стандартизації

Історична довідка

Пізню кам’яну добу на території сучасного Бахрейну представлено знахідками окремих знарядь на вершині Джабель ед-Духан.

У бронзовому віці була відома держава Дільмун (від 3 тис. до н. е.), що була важливим центром торгівлі в Перській затоці. Пізніше потрапила під вплив Новоассирійської держави (див. Ассирія), у 6 ст. до н. е. приєднано до імперії Ахеменідів.

Острів описано та згадано як Тілос у творах давньогрецьких і давньоримських географів та істориків, зокрема Страбона і Плінія Старшого. Відомий центр видобутку перлів.

Наприкінці 3 ст. до н. е. потрапив під владу Селевкідів. У другій половині 2 ст. до н. е. — першій половині 3 ст. н. е. належав державі Харакена. Далі у 220-х Бахрейн входив до імперії Сасанідів.

Після завоювання острова Арабським халіфатом у 7 ст. поширилася арабська мова, почалася активна ісламізація. Один із перших регіонів, населення якого навернулося в іслам.

У 9 ст. увійшов до Карматської держави, яка наприкінці 10 ст. розкололася на кілька держав, однією з яких став Бахрейн. Кармати остаточно втратили владу над територією в 1070–1080-х, після чого вона відійшла до держави Аббасидів.

У 14 ст. Бахрейн був частиною держави Ормуз.

З першої половини 16 ст. до початку 17 ст. — володіння Португалії.

Упродовж 17–18 ст. перебував під владою персів і шейхів місцевих арабських племен. З другої половини 18 ст. Бахрейном керує династія Аль Халіфа.

Від 1871 — протекторат Британської імперії. Тоді місцева династія зберігала контроль над внутрішніми справами.

15.08.1971 проголошено незалежність Бахрейну. До 2002 — Держава Бахрейн, абсолютна монархія (емірат).

Політичні партії

Фактично наявні ліцензовані політичні спільноти. Діє заборона на утворення їх за релігійним, класовим і професійним принципами (з 2005), участь релігійних діячів у політичному житті країни (з 2016). Національна ісламська спільнота шиїтського спрямування «Аль-Вефак» — одна з найбільших і найвпливовіших, утворена 2001, керівна впродовж 2006–2011, розпущена за рішенням суду 2016. Абсолютну більшість місць у парламенті отримують безпартійні політики.

Природа

Рельєф і корисні копалини

Острови низовинні та скелясті, складені вапняками. У центральній частині о. Бахрейн розташовано плато й окремі пагорби. Переважає пустельний (див. Пустеля) ландшафт. Є піщані пляжі та дюни. Уздовж берегів простягаються коралові рифи. Найвища точка — вершина Джабель ед-Духан (134 м).

Основними природними ресурсами є нафта і природний газ.

Клімат

Клімат аридний, із теплою зимою та спекотним літом.

Середня температура січня — +17 °С, липня — +34 °С.

Середньорічна кількість опадів — до 100 мм, найбільше в січні — березні.

Характерні засухи, пилові бурі.

Внутрішні води

Відсутні постійні річки й озера. Є виходи підземних вод.

Ґрунти

На узбережжі та низовинах домінують неродючі піщані ґрунти, солончаки, слабкорозвинені регосолі, кам’янисті ґрунти та інше, на підвищеннях — гравій.

Рослинний світ

Попри екстремальні природно-кліматичні умови Бахрейн багатий на біологічне різноманіття. У пустелях ростуть здебільшого посухостійкі рослини (близько 200 видів), серед яких — колючі напівчагарники з роду верблюжа колючка, чагарники або невеликі дерева з родів саксаул, курай, а також інші ксерофіти, як-от полин, тамарикс, астрагал, содник тощо. Подекуди трапляються штучні насадження акації нільської, або аравійської (Vachellia nilotica), вічнозелені дерева якої вирощують для створення затінку в посушливих місцях. В оазах, де є виходи прісної води, ростуть також види роду фінікова пальма та інші пальмові, фруктові дерева тощо. Острови архіпелагу оточують коралові рифи, які, зокрема, є оселищами для макроводоростей (див. у ст. Водорості).

Тваринний світ

У морських біотопах прибережної зони мешкає близько 400 видів риб, великі морські черепахи, великі (омари, краби) та дрібні (креветки) ракоподібні, молюски та інші. У наземній фауні переважають гризуни, плазуни представлені 14 видами ящірок і 4 наземними видами змій з ряду лускатих. Значною є різноманітність орнітофауни, у складі якої — як гніздові, так і перелітні птахи. До Бахрейну прилітають птахи з родин жайворонкових, дроздових, ластівкових, крячкових, із постійних мешканців — види родин бюльбюлевих (Pycnonotidae) з горобцеподібних, одуд, папуга сірий та папуга бурохвостий із папугоподібних, очеретянка та інші. Ссавці є найменш представленою групою тварин у фауні. Зокрема, є гризуни з родини піщанкових, а також газель, мангуст, заєць.

Для збереження рідкісних видів флори й фауни на території пустелі Сахір створено парк дикої природи «Аль-Арін» (засновано 1976; площа — близько 543 га), де налічують 25 видів рослин, 45 видів тварин, 82 види птахів. З-поміж найрідкісніших тварин — газелі (газель саудівська, газель Беннета, джейран, газель доркас) і антилопи (антилопа шаблерога, орикс білий, чала антилопа).

Населення

Загальна кількість населення (2020, перепис) — 1 501 635 осіб, густота — близько 1 909 осіб/км².

За етнічними групами населення: бахрейнці (47,4 %), азійці (43,4 %), інші араби (5,8 %) тощо.

За релігійними групами: мусульмани (74 %), інші (26 %)

За віковими групами: до 14 років — 20,1 % осіб, від 15 до 24 років — 12 %, від 25 до 54 років — 58,3 %, від 55 до 64 років — 6,4 %, від 65 років — 3,2 %.

Середній вік населення — 32,9 року (2020, оцінка).

За статевими групами: чоловіки (62,8 %), жінки (37,2 %).

Рівень урбанізації — 89,5 %. Найбільше місто — Манама (понад 600 тис. осіб).

Коефіцієнт народжуваності (2020, оцінка) — 12,7 ‰, смертності — 2,8 ‰. Міграційний приріст — 10,6 на 1 000 осіб.

Населення зростає, 2020 становило понад 568 тис. осіб.

Господарство

Економіка спирається переважно на нафтову та газову промисловість і сферу послуг. За оцінками Економічної та соціальної комісії ООН для Західної Азії, темпи економічного зростання Бахрейну є одними з найвищих серед країн арабського світу з 2000-х. Відбувається диверсифікація. За класифікацією Світового банку, держава з високим рівнем доходу.

Реальний валовий внутрішній продукт за паритетом купівельної спроможності становив близько 72,2 млрд дол. США (2021, оцінка). ВВП на душу населення — 49,4 тис. дол. США. Рівень зростання ВВП — 2,2 %, інфляції — –0,6 %.

Структура ВВП за секторами (2021, оцінка): промисловість — 40,3 %, сільське господарство — 0,3 %, послуги — 59,4 %.

Більшість населення працює у сфері послуг. Рівень безробіття (2021, оцінка) — 1,8 %.

Промисловість

Провідні галузі промисловості: нафтова, газова.

Промисловий видобуток нафти тут розпочався в 1930-х, тепер спостерігають виснаження родовищ. Так, внесок нафтогазової промисловості у ВВП знизився з близько 41 % (2011) до 18 % (2021). Видобуток сирої нафти становив 15,5 тис. барелів на добу, газу — 26 тис. м³. Є спільне із Саудівською Аравією нафтове родовище Абу-Сафа (частка Бахрейну — близько 55 тис. барелів на добу) — одне з найбільших у світі, яке розробляють з 1960-х. Окрім того, 2018 відкрито нове велике родовище в Бахрейнській затоці. Розвинено металургійну й хімічну галузі промисловості тощо. За різними оцінками, Бахрейн забезпечує приблизно 2 % світової алюмінієвої продукції, активно експортують листи, кабелі та інше.

Бахрейн. Внесок нафтогазової промисловості у ВВП за 2011–2021

Бахрейнська національна газова компанія «Банагас» («Banagas»; м. Ріффа) — лідер у галузі. «Галф Петрокемікал Індастріз» («Gulf Petrochemical Industries»; м. Ситра) — єдине нафтохімічне підприємство країни. З ключових нафтових і газових компаній — «Бахрейн Ел-Ен-Джі» («Bahrain LNG»; м. Манама) й «Татвір Петролеум» («Tatweer Petroleum»; м. Авалі); суднобудівних — «Араб Шипбілдінг енд Репейр Ярд» («Arab Shipbuilding & Repair Yard»; м. Аль-Гідд); металургійних — «Алба» («Alba»; неподалік від с. Аскара; один із найбільших заводів у світі з потужністю понад 1,5 млн т алюмінію на рік), «Бахрейн Стіл» («Bahrain Steel») і «Ес-Ю-Ел-Бі» («SULB»; обидва — м. Аль-Гідд) тощо.

Виділено 7 спеціальних промислових зон. Відомий Бахрейнський міжнародний інвестиційний парк (засновано 2005).

Поширено кустарне виробництво (кераміка, прикраси з перлів та інше).

Розвинено електроенергетику, просувають також стратегію відновлюваної енергетики.

Сільське господарство

Сільське господарство й рибальство є ключовими чинниками продовольчої безпеки. Землі сільськогосподарського призначення займають 11,3 % території; рілля — 2,1 %; постійні зернові культури — 3,9 %; постійні пасовища — 5,3 % (2018, оцінка).

Переважає овочівництво й садівництво. Вирощують фінікову пальму.

Насамперед розвинено скотарство, вівчарство, птахівництво. Станом на 2021 поголів’я верблюдів становило 3 тис. голів, корів — 7,6 тис. голів, кіз — 25 тис. голів, овець — 61 тис. голів. Вирощують також бройлерів.

Загальний вилов риби — понад 50 тис. т. Експортують морепродукти.

Сфера послуг

Сфера послуг є важливим компонентом економіки Бахрейну. Зокрема, 2021 операції з нерухомим майном забезпечили 4 % ВВП, торгівля — 4,3 %, офшори (див. також Офшорні зони) — 6 %, фінансово-страхова діяльність — 11,5 % тощо.

Усього налічують більш як 360 фінансових установ. У відповідному секторі зайнято понад 14 тис. осіб. Чільним органом грошово-кредитного регулювання є Центральний банк Бахрейну (засновано 2006). Працюють як традиційні (конвенційні), так і спеціальні ісламські банки. Наявні інвестиційні фірми, страхові компанії, філії міжнародних банків. Діє Бахрейнська фондова біржа (засновано 1987).

Характерне зростання туризму завдяки активному сприянню уряду. Бахрейн щороку відвідують близько 10 млн осіб. Є більш як 400 закладів розміщення та понад 1 000 — ресторанного господарства.

Транспорт

Країна має розвинену транспортну інфраструктуру. Протяжність автомобільних доріг становить 4,3 тис. км, з них 3,6 тис. км із твердим покриттям (2021, оцінка).

Серед головних морських портів — Міна Салман, імені Халіфа ібн Салмана, Ситра та інші, які щороку обслуговують від 2,5 тис. суден. Виконують вантажні та пасажирські перевезення.

Є національна авіакомпанія «Галф Ейр» («Gulf Air»; засновано 1950). Усього 4 аеропорти, з яких 3 — військові авіабази. Бахрейнський міжнародний аеропорт розташовано на о. Мухаррак, пасажиропотік — понад 7,5 млн осіб на рік.

Торгівля

Характерний профіцитний торговельний баланс.

Обсяги експорту становили 35,2 млрд дол. США, імпорту — 25,5 млрд дол. США (2021, оцінка). Найбільшими торговельними партнерами є Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія.

Основні товари експорту: нафта й нафтопродукти, природний газ, алюміній. Країни-експортери: ОАЕ (17 %), Саудівська Аравія (16 %), США (7 %).

Основні товари імпорту: залізна руда, продукція машинобудування, зокрема автомобілі. Країни-імпортери: ОАЕ (24 %), Саудівська Аравія (15 %), Бразилія (12 %).

Зв’язок

На 2021 кількість мобільних телефонів — 1,9 млн (131 одиниця на 100 осіб), інтернет-користувачів — 1,5 млн осіб (100 %).

Освіта та наука

До початку 20 ст. у країні були лише традиційні ісламські школи. Істотні зміни в системі освіти започатковано з 1920–1930-х.

Базова освіта є обов’язковою для всіх дітей віком від 6 до 14 років, включає початковий та проміжний рівні, тривалість навчання —  років. Середня освіта передбачає підготовку учнів до вступу в заклади вищої освіти, тривалість — 3 роки. Обов’язковим є релігійне виховання.

Станом на 2021 налічували близько 100 закладів дошкільної освіти та більш як 280 — базової та середньої освіти, понад 15 — вищої освіти. Діють як державні, так і приватні міжнародні школи.

Бахрейнський університет (засновано 1986; м. Заллак, Сахір) — найбільший у країні, має три кампуси, включає декілька коледжів, зокрема наук про здоров’я. Серед інших провідних державних закладів — Університет Перської затоки (засновано 1980; м. Манама), Бахрейнська політехніка (засновано 2008; м. Іса); з-поміж відомих приватних — Бахрейнський інститут банківської справи та фінансів (засновано 1981; м. Манама), Королівський жіночий університет (засновано 2005; м. Ріффа) та інші.

Рівень грамотності населення віком від 15 років (2018, оцінка) — 97,5 %.

Серед головних наукових установ країни — Бахрейнський центр стратегічних, міжнародних та енергетичних досліджень (відомий як Дерасат; засновано 2009), Національне агентство космічної науки (засновано 2014). Чільним науково-дослідним осередком також є Бахрейнський університет.

Культура

Найвідоміші музеї: Національний музей Бахрейну (засновано 1988), Дім Корану (засновано 1990; обидва — м. Манама), Калат-аль-Бахрейн (Бахрейнський форт; засновано 2008; с. Аль-Кала), Бахрейнський військовий музей (засновано 2013; м. Ріффа), Поштовий музей (засновано 2015; м. Манама) тощо.

Національна бібліотека Культурного центру Іса в м. Манамі (засновано 2008) — найбільша в Бахрейні, фонд налічує понад 70 тис. одиниць зберігання. Публічна бібліотека Аль-Халефея в м. Мухарраку була однією з перших у країні, відновлена 2016–2017.

Станом на 2022 Бахрейн має три найменування в списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: Калат-аль-Бахрейн — стародавня гавань і столиця Дільмуна; Дільмуна кургани; Видобуток перлів, свідчення острівної економіки.

До традиційних художніх промислів відносять плетіння з пальмового листя, гончарство, ковальство тощо.

2013 м. Манаму було обрано столицею арабської культури.

Релігія

Конституція проголошує іслам державною релігією, шаріат — основою законодавства. Декларовано свободу віросповідання і недоторканість культових місць, право здійснювати релігійні обряди тощо. Діє Вища рада з питань ісламу, що контролює релігійну діяльність, навчальні програми з ісламознавства та офіційні релігійні тексти.

Переважають мусульмани-шиїти, проте королівська династія та значна частина еліти є сунітами, що є однією з причин соціальної та політичної напруженості. За даними міжнародних моніторингів релігійної свободи, шиїтське населення зазнає дискримінації у сфері праці, політичного представництва тощо. Усього діяли 598 ліцензованих сунітських і 754 шиїтських мечетей (2020, оцінка).

За даними перепису 2020, загалом 74 % мешканців Бахрейну сповідували іслам. Християни становили 9,3 %, юдеї — 0,1 % (2017, оцінка) тощо. На 2020 було офіційно зареєстровано 19 немусульманських конфесій. З-поміж іноземців — мусульмани (51 %), індуїсти, буддисти й сикхи (31 %), християни (17 %).

Преса, радіо, телебачення

Преса

Станом на 2019 налічували 11 газет, з яких 5 — цифрові. Перша газета «Аль-Бахрейн» (засновано 1939; «Al Bahrain») публікувалася за Другої світової війни. Політичний щомісячний журнал «Саут аль-Бахрейн» (засновано 1950; «Sawt al-Bahrain») започаткував добу друкованих засобів масової інформації, виходив до 1954. Ринок преси особливо пожвавився в 1970–1980-х. «Ахбар аль-Халідж» (засновано 1976; «Akhbar Al Khaleej») та «Галф Дейлі Ньюз» (засновано 1978; «Gulf Daily News») вважають одними з найдавніших щоденних газет арабською та англійською мовами. Фактично заборонено критикувати короля та релігію, суперечити національним інтересам Бахрейну та інше. До 2017 публікувалося незалежне щоденне видання «Аль-Васат» (засновано 2002; «Al-Wasat»), наклад якого сягав 30 тис. примірників. Друком виходять переважно проурядові засоби масової інформації.

Радіо

Радіомовлення почалося 1940, регулярне радіомовлення арабською мовою — 1955. Станом на 2021 нараховували понад 5 радіостанцій, зокрема й міжнародні, діє FM-станція Всесвітньої служби Британської телерадіомовної корпорації.

Телебачення

Телебачення запроваджено 1973. Бахрейн був однією з перших країн Перської затоки з кольоровим телебаченням. Усього близько 5 телевізійних каналів, з них 1 міжнародний та 2 спортивних.

Інформаційні агентства та медіакомпанії

Національне інформаційне агентство Бахрейну (англ. Bahrain News Agency) було засновано 1976.

Література

Після проголошення незалежності Бахрейну відбулася зміна напрямів і течій літератури — від класицизму до модернізму. Переважають твори арабською мовою. Від початку 21 ст. спостерігають вплив західної літератури, зокрема набув популярності вільний вірш.

Один із лідерів бахрейнського літературного руху 20 ст. — поет і перекладач Ібрагім ар-Арраєд (1908–2002). Серед провідних сучасних письменників — Алі Абдулла Халіфа (народився 1944), Хамда Хаміс (народилася 1945), Алі аш-Шаркаві, Касим Хаддад (обидва народилися 1948) та інші.

Відома Бахрейнська асоціація письменників (засновано 1969), яка покликана стимулювати літературні процеси, заохочувати культурні дослідження тощо.

Архітектура

Стародавня архітектура представлена багатошаровими залишками міст від 2800 до н. е., зокрема на теллі (городищі) Калат-аль-Бахрейн, що часто ототожнюють із Дільмуном, згаданим у шумерському епосі про Гільгамеша. Тут виявили залишки оборонних, сакральних, громадських, торговельних і житлових споруд.

На півночі збереглися численні курганні некрополі періоду 2200–1750 до н. е. з 11 774 циліндричними поховальними вежами. Деякі з них були двоярусними, з поховальними камерами й нішами, висота окремих курганів становила до 15 м заввишки.

Середньовічні оборонні споруди є традиційними для країн Перської затоки — муровані з каменю, з масивними мурами й циліндричними баштами. З першої половини 16 ст. португальці будували муровані фортифікації бастіонного (див. Бастіон) типу.

Головний принцип житлової архітектури — формування приміщень навколо закритого внутрішнього дворика, який поділяється на дві частини: одна призначена для прийому гостей-чоловіків, друга — лише для родини господаря. Місцевою особливістю є вітряні вежі на дахах одно- та двоповерхових будинків, за допомогою яких можна спрямовувати потік охолодженого повітря в кімнати. Для захисту від спеки стіни нижніх поверхів будинків зводили з пористого коралового щебеню на вапняному чи гіпсовому розчині — така конструкція має значну теплову інерцію, але погано витримує опади, тепер її не застосовують.

З 1970-х у Бахрейні розпочався стрімкий розвиток міст із забудовою переважно в стилістиці архітектури сучасної. Пізніше з’явилися будівлі та споруди, що репрезентують постмодернізм і хай-тек. У м. Манамі збудовано мечеть аль-Фатіх (1988) — одну з найбільших у світі, з монументальним куполом і двома мінаретами, її комплекс доповнено будівлею Національної бібліотеки (2006–2008). Відомі також Національний музей Бахрейну (1988), Дім Корану (1990), Національний театр Бахрейну (2012; усі — у м. Манамі), вирішені в сучасних архітектурних формах, як і готелі, офіси й житлові комплекси. Зразком світової архітектури напряму хай-тек є Бахрейнський всесвітній торговий центр (2004–2008; м. Манама) — парний 50-поверховий хмарочос у вигляді двох вітрил 240 м заввишки, між якими встановлено три вітрові турбіни, що забезпечують будівлю електроенергією.

Образотворче мистецтво

Перші об’єднання діячів мистецтва відомі з 1950-х, зокрема діяв клуб мистецтва й літератури (засновано 1952). Популярна арабська каліграфія, експресіонізм і сюрреалізм. На державному рівні підтримують розвиток ісламського мистецтва. Діє Бахрейнська асоціація сучасного мистецтва (засновано 1970; м. Манама). Товариство мистецтв Бахрейну (засновано 1983; м. Джидхафс) сприяє розвитку образотворчого мистецтва загалом. Артцентр (засновано 1992; м. Манама) — провідна галерея країни, що популяризує сучасне мистецтво.

Музика

Відомий народний стиль музики — халіджі, з використанням барабанів та уду (струнний щипковий музичний інструмент). Популярні також кувейтський савт, що супроводжується танцем, і блюз, на який вплинула африканська, індійська й перська музика. Існує традиція виконання фіджері під супровід барабанів мірвас і оплесків, пов’язано з видобутком перлів.

Співака Алі Бахара (1960–2011) вважають одним із найкращих музикантів в історії Бахрейну зокрема та арабських країн загалом.

Наявний Бахрейнський філармонічний оркестр (засновано 2022).

Щороку проходить Бахрейнський міжнародний музичний фестиваль (з 1992).

Театр

Сучасний театр зародився у першій половині 20 ст. з появою шкільних вистав. До того був популярний театр тіней та ляльок. Поширилися твори європейських та єгипетських драматургів, їхні інтерпретації. Згодом стали відомі бахрейнські історичні та релігійні вистави. Професійні театральні трупи з’явилися в 1970-х, насамперед колектив «Аваль».

Діє Національний театр Бахрейну (засновано 2012; м. Манама) — один із найбільших на Середньому Сході.

Кіно

Кінематограф Бахрейну не набув значного розвитку через відсутність належної державної та приватної підтримки. Кінострічки не мають світової популярності.

Домінує виробництво короткометражних фільмів. Перший повнометражний фільм країни «Бар’єр» (1990) зняв режисер Бассам ат-Таваді (народився 1960), якого вважають регіональним піонером кіноіндустрії.

Перший кінотеатр офіційно відкрито 1937. Натепер кінозали щороку відвідують до 4 млн осіб, максимально — 4,3 млн осіб (2016, оцінка).

Діє Бахрейнський кіноклуб (засновано 1980), що має популяризувати галузь і стимулювати кіновиробництво. З 2021 проходить Бахрейнський кінофестиваль у м. Манамі.

Спорт

Культивують футбол, легку атлетику, крикет, баскетбол, регбі, кінний спорт, плавання, боротьбу, фехтування, а також велосипедний, автомобільний та вітрильний спорт тощо.

Національний олімпійський комітет було засновано й визнано Міжнародним олімпійським комітетом 1979. Бахрейн бере участь у Літніх Олімпійських іграх від 1984, де загалом виборов 2 золоті та 2 срібні медалі. У Зимових Олімпійських іграх участі не бере.

Спортсмени Бахрейну також є учасниками Азійських ігор (фактично з 1974), усього завоювали 49 золотих, 27 срібних і 28 бронзових медалей.

Тут проходить етап Формули-1 — Гран-прі Бахрейну (з 2004, крім 2011).

Україна та Бахрейн

У січні 1992 Бахрейн визнав незалежність України. Дипломатичні відносини було встановлено 20.07.1992.

Товарообіг між країнами 2021 становив близько 7,1 млн дол. США. Україна має позитивне сальдо торговельного балансу. Експортують жири, олії та іншу агропромислову продукцію. Імпортують паливно-нафтову продукцію, продукти неорганічної хімії.

Бахрейн підтримав резолюції «Територіальна цілісність України» (2014), «Агресія проти України» (2022) Генеральної Асамблеї ООН тощо.

Література

1. Abbas J. A., Saleh M. A., Mohammed S. A. Plant Communities of a Protected Area in the Desert of Bahrain Island // Journal of arid environments. 1991. № 20 (1). P. 31–42.
2. Al-Eisawi D. M. Notes on the Flora of Bahrain: New Families, Genera and Species to the Flora of Bahrain // Arab Gulf Journal of Scientific Research. 2001. № 19 (1). P. 1–6.
3. Tripp H., Tripp M. Culture Shock! Bahrain: A Survival Guide to Customs and Etiquette. Tarrytown : Marshall Cavendish, 2008. 192 p.
4. Kopka D. Welcome to Bahrain: Passport to the Middle East. Dayton : Milliken Publishing Company, 2011. 42 p.
5. Bahrain Profile — Media // BBC. 2019. URL: https://www.bbc.com/news/world-middle-east-14541053
6. Rodrigue J-P. The Geography of Transport Systems. 5th ed. Abingdon : Routledge, 2020. 480 p.
7. Arab Media Systems / Ed. by C. Richter, Cl. Kozman. Cambridge : Open Book Publishers, 2021. 368 p.
8. Kemp S. Digital 2021: Bahrain // Datareportal. 2021. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2021-bahrain
9. 2020 Report on International Religious Freedom: Bahrain // U.S. Departmen of State. 2021. URL: https://www.state.gov/reports/2020-report-on-international-religious-freedom/bahrain/
10. Ali T. S. Marine Biotopes of Askar Coastal Area, East of Bahrain // Saudi Journal of Biological Sciences. 2022. № 29 (8). P. 1–12.
11. 2020 Annual Report Bahrain Chapter // United States Commission оn International Religious Freedom. URL: https://www.uscirf.gov/resources/2020-annual-report-bahrain-chapter
12. Bahrain Olympic Committee (офіційний сайт). URL: https://www.boc.bh/
13. Bahrain’s Open Data Portal (офіційний сайт). URL: https://bahrain.opendatasoft.com
14. Bahrain Paralympic Committee (офіційний сайт). URL: https://npc.bh/
15. Bahrain // UNESCO Institute for Statistics. URL: http://uis.unesco.org/en/country/bh
16. Kingdom of Bahrain's National Portal. URL: https://www.bahrain.bh
17. The Bahrain International Musical Festival. URL: https://culture.gov.bh/en/events/AnnualFestivals/InternationalMusicFestival/

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бахрейн // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бахрейн (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.12.2024