Аббасиди


Аббаси́ди (араб. العبّاسيّون‎) — династія арабських халіфів (750–1258).

Засновник династії — нащадок наймолодшого дядька пророка Мухаммада — Аббаса ібн Абд аль-Мутталіба (567–653) — Абуль-Аббас ас-Саффах (722–754; халіф у 750–754) прийшов до влади шляхом перевороту, скинувши останнього правителя з династії Омейядів — Марвана ІІ (688–750; халіф у 744–750). Переворот готувався протягом кількох років: 747–748 Аббасиди взяли під контроль більшу частину Хорасану, 749 — Іран, а в січні 750 у битві біля р. Великий Заб (територія сучасного Іраку) розгромили армію Марвана ІІ. Омейяди зберегли владу тільки в Іспанії (Андалусії), створивши Кордовський емірат (згодом халіфат).

Політичний центр Арабського халіфату перемістився із Сирії до Іраку. На відміну від Омейядів, Аббасиди відмовилися від збереження привілейованого становища арабів у своїй державі, прагнучи балансу між ними й іншими народами, що прийняли іслам. Основним наслідком цього кроку стало зростання культурного впливу персів на арабів і загалом на ісламську культуру, а також прискорення темпів поширення ісламу в Азії.

За Аббасидів завершився процес створення Арабського халіфату. З 9 ст. вплив центральної влади суттєво зменшився, на окраїнах поступово набрали сили місцеві династії: Аглабіди — у Тунісі, Ідрисіди — у Марокко, Іхшидіди і Тулуніди — у Єгипті, Тахіріди — у Хорасані, Саманіди — у Мавераннахрі. У 10 ст. реальна влада від Аббасидів переходить спочатку до Буїдів (шиїтська династія, яка позбавила Аббасидів світської влади), а згодом — до Сельджуків.

Найвизначнішим представником Аббасидів вважається халіф Гарун аль-Рашид (763 або 766–809; халіф у 786–809), герой багатьох оповідок і казок у збірці «Тисячі й одна ніч». Останній халіф династії Аббасидів — аль-Мустасим Біллах (1213–1258; халіф у 1242–1258) — був убитий монголами у 1258 під час взяття ними Багдаду. Вцілілі Аббасиди знайшли прихисток у мамлюцьких султанів Єгипту та Сирії. Остаточно династія урвалася в 1368.

Часи правління Аббасидів вирізнялися бурхливим розвитком арабської архітектури, літератури, мистецтва каліграфії. Пожвавилися торговельні відносини Арабського халіфату із землями Східної Європи, зокрема Київською Руссю, про що свідчать численні знахідки арабських срібних монет (дирхемів) та їхніх фракцій у скарбах, знайдених на території сучасної України.

Халіфат Аббасидів


Література

  1. Мюллер Ф. А. История ислама с основания до новейших времен. Санкт-Петербург, 1895. Т. II.
  2. Marçais G. L’art musulman. Paris. 1962.
  3. Мец А. Мусульманский Ренессанс. Москва, 1973.
  4. Kennedy H. The Prophet and the Age of the Caliphates: The Islamic Near East from the 6th to the 11th Century. Harlow, 2004.

Автор ВУЕ