Бастіон
Бастіо́н (фр. bastion, від італ. bastióne, з пізньолат. bastire — будувати) — п’ятикутна в плані споруда — наріжна частина фортеці чи замку, висунута вперед і призначена для розміщення артилерії.
Призначена забезпечувати ефективний обстріл підступів до фортеці та уздовж фортечних ровів, захищаючи при цьому залогу. Будували із землі, каменя, дерева, зі склепінчастими казематами всередині споруди. 2 боки бастіону, звернені назовні, — фаси, кут між якими становив 60-90 о і мав назву бастіонного кута. 2 боки бастіону, які прилягали до куртин, називали фланками. У місці прилягання фасів до фланків часто влаштовували орільйони (вушка) — виступи для встановлення гармат, які обстрілювали фортечні рови. П’ятий бік бастіону, звернений усередину фортеці, — горжа. Бастіони споруджували не тільки на наріжних частинах укріплень, а й посеред куртин — у великих фортецях. Обернені одна до одної 2 половини суміжних бастіонів разом із куртиною між ними називали бастіонним фронтом. Поєднання кількох бастіонних фронтів утворювало бастіонну систему.
Перші бастіони споруджено в Італії доби Відродження: укріплення м. Верони 1527 архітектора М. Санмікелі, котрий розвинув фортифікаційні ідеї архітектора Ф. ді Джорджо Мартіні (1439–1501; Італія). В Україні бастіони відомі з кін. 16 ст., а з серед. 17 ст. бастіонні системи стали основним типом фортифікації (Ужгородський замок, Золочівський замок).
|
Література
- Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 46.
- Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.], 2011. 664 с.
- Hyde J. Elementary Principles of Fortification. Warsaw : Sagwan Press, 2015. 298 р.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бастіон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бастіон (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.10.2020
