Троїцька церква в Троковичах
Тро́їцька це́рква в Троко́вичах — парафіяльний православний храм, архітектурна пам’ятка національного значення, Житомирський район, Житомирська область, Україна.
Дерев’яна церква стоїть на рівному відкритому місці у центральній частині села і є його архітектурною домінантою.
Історична довідка
Збудовано 1790–1791 коштом парафіян Троковичів та сусідніх сіл. Фундаторами були місцеві парафіяльний священник Яновицький і шляхтич Квяткович. Зразком композиції храму послужила мурована церква Різдва Богородиці на Дальніх печерах Києво-Печерської лаври. Іконостас у стилі пізнього бароко виготовлено 1791. Первісну складну семидільну семиверху композицію храму 1896 доповнено прибудовою до південної та північної стін центрального зрубу (нави) двох додаткових бічних рамен, прямокутних у плані й увінчаних верхами з декоративними маківками. Тоді ж західну двоярусну частину — бабинець із хорами над ним — значно розширено західною прибудовою з високою триярусною дзвіницею. Перед головним та двома бічними входами влаштовано ґанки на двох стовпчиках. У 1930-х богослужіння у церкві було тимчасово припинено і її використовували як зерносховище.
Характеристика
Первісна частина церкви семизрубна. Її незвичайна композиція утворена шляхом доєднання до основного тридільного ядра (рівновисоких: великої квадратної у плані нави, менших квадратного бабинця та гранчастого вівтаря) чотирьох кутових квадратних зрубів, значно менших, але таких само заввишки. У двох східних, обабіч вівтаря, розміщено дияконник і жертовник. Обидва західні, прилеглі до бабинця, розширюють його площу, зокрема й хорів на горішньому ярусі. Три головні зруби увінчано восьмигранними двозаломними верхами з банями барокових обрисів, з ковнірами й перехватами. Їх завершують маківки на глухих ліхтарях. Кутові зруби завершено нижчими однозаломними восьмигранними верхами з маківками. Прибудовані пізніше до нави північне й південне рамена завершено чотиригранними верхами з декоративними банями й маківками. Унаслідок цього храм тепер є дев’ятиверхим. Дзвіниця, прибудована із заходу, належить до архітектурного типу «восьмерик на четверику». Її вінчає восьмигранний наметовий дах із маківкою.
Провідне значення бабинця, нави й вівтаря виявлено в інтер’єрі їхньою більшою висотою та освітленістю, а також складним за формою фігурним вирізом у стіні між бабинцем і навою. Його непересічна художня цінність обумовлена не тільки високими пластичними якостями, а й тим, що це — єдиний автентично збережений у регіоні Житомирського та Київського Полісся подібний зразок. В інтер'єрі збережено первісний іконостас заввишки 15 м із характерним для кінця 18 ст. поєднанням пізньобарокових і ранньокласицистичних рис. Частина його ікон — пізнішого походження, але царські врата і різьблення первісні.
Церква стоїть на підмурку. Стіни ззовні ошальовано (див. Шалівка) дошками горизонтально в стик. Дахи й бані укрито оцинкованою покрівельною сталлю.
Значення
Незважаючи на прибудови, первісне композиційне ядро споруди чітко вирізняється як рідкісний зразок семизрубної церкви із сімома верхами, утвореної внаслідок творчого перероблення традиційної схеми українського тридільного триверхого храму. Унікальна за своїми об’ємно-просторовими, конструктивними та художньо-декоративними ознаками, складністю й оригінальністю вирішення, Троїцька церква не має аналогів в дерев’яній архітектурі України і є пам’яткою архітектури національного значення.
Джерела
- Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Почаев : Типография Почаево-Успенской Лавры, 1888. Т. 1. С. 97–98.
- Переверзев Н. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. Житомир : [б. и.], 1914. С. 33
- Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник інституту Укрзахідпроєктреставрація. 1996. Вип. 4. С. 85.
- Кучерук М., Вечерський В., Ткаченко О. Державний реєстр національного культурного надбання (пам’ятки містобудування і архітектури України) // Пам’ятки України: історія та культура. 1999. № 2–3. С. 1–175.
Література
- Завада В. Киевское зодчество ХУІІ века и деревянная архитектура Полесья // Архитектура Киева. Киев : КиевНИИТИ, 1982. С. 89–93.
- Завада В. Особливості становлення стилю бароко у монументальній дерев'яній архітектурі Полісся // Архітектурна спадщина України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії аррхітектури і містобудування, 1994. Вип. 1. С. 113–123.
- Завада В. Церква св. Трійці, с. Троковичі // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання Київ : Техніка, 2000. С. 106–107.
- Завада В. Дерев'яні храми Полісся. Київ : Техніка, 2004. 166 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Троїцька церква в Троковичах // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Троїцька церква в Троковичах (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.02.2026
