Вознесенська церква у Волиці Деревлянській

План

Фото 1970-х рр.

Вознесе́нська це́рква у Воли́ці Деревля́нській — парафіяльний храм, пам'ятка архітектури національного значення, Золочівський район, Львівська область, Україна.

Дерев’яна церква стоїть на південно-західній околиці села на пагорбі правого берега р. Західний Буг і є архітектурною домінантою.

Історична довідка

Точна дата будівництва не з’ясована; за різьбленими написами при вході у храм, які збережено, її датують 1651–1667. Іконостас виконав художник із м. Жовкви І. Руткович 1680–1682. Протягом 1662–1788 була монастирським храмом. Богослужіння припинено після закриття чоловічого монастиря 1788 під час так званої Йосифінської касати, коли з ініціативи імператора Йосифа ІІ по всій монархії Габсбургів скасовано (припинено) діяльність більшості монастирів (на переконання імператора — як марних і паразитичних осередків нероб і невігласів). Відтоді місцевий поміщик зберігав у церкві господарське знаряддя. Пізніше богослужіння відновлено (з перервою 1961–1989).

На початку 20 ст. перероблено церковний верх. Від 1989 — парафіяльний храм Української греко-католицької церкви. Під час ремонту 1991 стіни вище опасання і восьмерик верху оббито оцинкованою покрівельною сталлю, що негативно позначається на стані збереженості пам’ятки. Іконостас реставровано 1995.

Характеристика

Церкву збудовано з соснових брусів на дубових підвалинах, що лежать на кам’яному фундаменті. Вона тридільна, одноверха, має квадратний у плані центральний зруб, менший квадратний бабинець і гранчастий вівтар. До вівтаря обабіч прилягають прибудовані пізніше невеликі низенькі зруби дияконника і жертовника. По периметру храм має широке опасання на стовпах і масивних фігурних кронштейнах. Великий об'єм центрального зрубу увінчано шоломоподібним верхом на високому восьмерику завширшки як центральний зруб. Нижчі вівтар і бабинець мають понижені стіжкові дахи, гребені (коники) яких сягають лише основи восьмерика. В інтер'єрі простір верху висотно розкритий до основи ліхтаря. Вузькі хори влаштовано на східній стіні бабинця, відкритого у центральний зруб двоярусною фігурною аркою-вирізом. В інтер'єрі стіни не мають живописного декору. Добре збережено автентичний (див. Автентичність) п'ятиярусний різьблений позолочений іконостас із живописом 1680–1682 І. Рутковича — шедевр українського образотворчого мистецтва доби бароко.

Значення

За рахунок добре вивірених пропорцій невелика церква справляє враження монументальної споруди. Вона належить до кращих творів галицької школи народної церковної архітектури. Як пам’ятка архітектури республіканського (тепер національного) значення від 1963 мала охоронний № 448. Рішенням Уряду від 17.12.2025 її занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури національного значення з охоронним № 130 077.

Література

Логвин Г. По Україні. Стародавні мистецькі пам'ятки. Київ : Мистецтво, 1968. С. 239–242.
Вуйцик В. Церква Вознесіння Господнього, с. Волиця Деревлянська // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання Київ : Техніка, 2000. С. 162.
Крушинська О. Сорок чотири дерев’яні храми Львівщини Київ : Грані-Т, 2007. 120 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Вознесенська церква у Волиці Деревлянській // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вознесенська церква у Волиці Деревлянській (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.01.2026