Західний Буг

Картосхема: річка Західний Буг у складі басейну Вісли

Західний Буг

Витік с. Верхобуж, Львівська область, Україна
Гирло р. Нарев, Польща
Довжина (км) 772
Площа басейну (кв.км) 39 580
Середня витрата (куб.м/с) 154
Основні притоки Бистриця (притока Дністра), Стрий (річка), Свіча, Лімниця, Гнила Липа, Стрипа, Серет, Збруч, Смотрич (річка), Мурафа, Реут
Протікає через території Україна, Польща, Білорусь
Міста на березі Буськ, Кам’янка-Бузька, Соснівка, Червоноград, Сокаль, Устилуг, в Польші — Влодава, Тересполь, Дорогичин, Вишкув; в Білорусі — Брест
Західний Буг біля м. Буськ Львівської обл., Україна
Добротвірське водосховище на р. Західний Буг, Львівська обл., Україна
Західний Буг біля м. Брест, Білорусь
Західний Буг у пониззі — біля м. Вишкув Мазовецького воєводства, Польща
Скульптура-алегорія р. Західний Буг у Лазенківському палацово-парковому комплексі, м. Варшава, Польща; скульптор Л. Кауфман, 1855

За́хідний Бугрічкау Львівській та Волинській областях України, Брестській області Білорусі та в Польщі, ліва притока р. Нарев — правої притоки р. Вісла (басейн Балтійського моря). Назви: пол. Bug; білорус. Заходні Буг.

Характеристика

Витік розташований у с. Верхобуж Золочівського району Львівської обл. Впадає в Зегжинське водосховище на р. Нарев (Польща). Довжина Західного Бугу становить 772 км (в Україні — 404 км), площа басейну — 39 580 км² (в Україні — 10 410 км²).

Гідрографія

Західний Буг бере початок у Львівській області на висоті 320 м над рів. м. в Колтівській улоговині, що належить до Гологоро-Кременецького горбогір’я Подільської височини. Далі тече на північ у Волинську область — територією Малого Полісся (в межах Надбужанської котловини), між Сокальським пасмом та Надбузькою височиною (частиною Волинської височини), а також уздовж західного краю Поліської низовини. Протікає повз м. Брест по східній околиці Люблінської височини і далі по Підляшшю. Впадає у Зегжинське водосховище р. Нарев (споруджене 1963). На відрізку 363 км Західний Буг є природним кордоном між Україною та Польщею, між Польщею та Білоруссю. У басейні річки багато озер, зокрема на Волинському Поліссі — Шацькі озера. Найбільші притоки: ліві — Золочівка, Полтва, Солокія, Букава, Хучва, Угерка, Кшна, Лівець, Рата; праві — Луга, Мухавець, Пульва, Нурець, Брок.

Гідрологія

Західний Буг — рівнинна річка (заболочена заплава, стариці, звивисте русло); похил річки — 0,3 м/км. Льодостав — від кінця грудня до кінця березня. Середньорічні витрати води змінюються по довжині річки від 1,12 м³/с (с. Сасів Золочівського району Львівської області) до 29,5 м³/с (м. Сокаль Львівської області). В умовному створі на кордоні України, Польщі та Білорусі середні витрати води Західного Бугу становлять 52,3 м³/с. Середньорічна витрата води в гирлі — 154 м³/с.

Періодично в басейні Західного Бугу трапляються значні весняні повені, на які накладаються паводкові хвилі за рахунок випадіння дощів. Істотні повені за останні 65 р. спостереження на території Білорусі були зареєстровані в 1958, 1962, 1967, 1971, 1974 і в 1999. Найбільша весняна повінь спостерігалася в 1979, коли у квітні біля м. Бреста було зафіксовано витрату 269 м3/с. На території Польщі та України останній раз Західний Буг розливався в 2010.

Мінералізація води річки в межах України в середньому становить: весняна повінь — 497 мг/дм³; літньо-осіння межень — 518 мг/дм³; зимова межень — 573 мг/дм³.

Іхтіофауна річки налічує близько 40 видів риб. Переважають щука, лящ, плітка, головень, в'язь, ялець, краснопірка, жерех, пічкур, верховодка, плоскирка, минь, судак, окунь, йорж, рідше зустрічаються сом, вугор, рибець звичайний.

Міста на Західному Бузі: в Україні — Буськ, Кам’янка-Бузька, Соснівка, Червоноград, Сокаль, Устилуг; в Польші — Влодава, Тересполь, Дорогичин, Вишкув; в Білорусі — Брест.

Використання

Західний Буг судноплавний від місця впадіння р. Мухавець до гирла. У басейні річки на території Львівської області є 7 водосховищ загальним об'ємом 31,4 млн м³. Найбільші з них: Добротвірське — 14,8 млн м³ (для Добротвірської ТЕС) та Сокальське — 4,92 млн м³. Західний Буг через Дніпровсько-Бузький канал зв’язаний з басейном Дніпра (правобережна притока р. Мухавець з’єднана каналом з р. Піна, лівою притокою р. Прип’ять). І хоча Дніпровсько-Бузький канал в кінці 20 ст. втратив своє колишнє наскрізне транспортне значення, зберігається потенціал відновлення водного шляху між Чорним і Балтійським морями.

На території Білорусі в басейні Західного Бугу в другій половині 20 ст. проводилися значні осушувальні меліорації. Найбільш масштабне осушення здійснено в басейнах р. Мухавець (осушено 27 % території басейну) та р. Пульва (12 %).

Транскордонна р. Західний Буг об’єднує територіальні громади та органи державної влади прикордонних регіонів трьох держав. З метою активізації транскордонного регіонального співробітництва у 1995 підписано угоду про створення єврорегіону «Буг»: Волинська область України; Люблінське воєводство Польщі; Брестська область Білорусі.

Додатково

У 1962 рішенням уряду Польщі змінився порядок деяких приток Вісли. Так, Західний Буг став притокою р. Нарев. Остання перетворилася на притоку 1-го порядку р. Вісли. До цього було навпаки — вважали, що Західний Буг впадає у Віслу, а Нарев — у Західний Буг. Через це у Західного Бугу, що став притокою Нарева, зменшилася площа басейну — 39 580 км² (до цього рішення — 73 470 км²), а у Нарева — збільшилася. В деяких публікаціях можна зустріти дані про площу басейну Західного Бугу без врахування змін, що відбулися в 1962.

Середні витрати води Західного Бугу в умовному створі на кордоні України, Польщі та Білорусі (52,3 м³/с) були отримані розрахунковим методом вченими Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Українського гідрометеорологічного інституту у 2006.

Джерела

  1. W sprawie zmiany i ustalenia nazw niektórych miejscowości i obiektów fizjograficznych: Zarządzenie Prezesa Rady Ministrów nr 119 z dnia 27 grudnia 1962 r. // Monitor Polski. 1963. Nr 3/ Poz. 6. URL:http://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WMP19630030006.

Література

  1. Bug // Słownik geograficzny Krоlestwa Polskiego i innych krajоw słowianskich. T. I. Warszawa, 1880. S. 450–452.
  2. Воейков А. И. Бугъ Западный // Энциклопедическій словарь. Т. IV-А / Издатели: Ф. А. Брокгаузъ, А. И. Ефронъ. С.-Петербургъ, 1891. С. 834.
  3. Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. Київ: Ніка-Центр, 2006. 184 с.
  4. Пеньковская А. М., Попова Е. Н., Булак И. А. Влияние гидроморфологических изменений в речной сети на экологический статус водных объектов бассейна реки Западный Буг // Вестник Брестского государственного технического университета. 2016. №2. С. 24–29.
  5. Токарчук О. В. Западный Буг — река, которая объединяет: общие условия формирования и охраны поверхностных вод трансграничной части басейна. Барановичи : Издатель Ю. Ю. Алексеева, 2017. 39с.
  6. Гопчак І. В., Калько А. Д., Басюк Т. О. та ін. Аналіз стану поверхневих вод басейну річки Західний Буг за багаторічний період // Вісник Нац. ун-ту водного гос-ва та природокористування. Серія: Технічні науки. 2018. Вип. 1(81). С. 40–48.
  7. Khilchevskiy V. K., Zabokrytska M. R., Sherstyuk N. P. Hydrography and hydrochemistry of the transboundary river Western Bug on the territory of Ukraine // Journal of Geology, Geography and Geoecology. 2018. 27(2). P. 232–243.
  8. Khilchevskiy V. K., Grebin V. V., Zabokrytska M. R. Abiotic Typology of the Rivers and Lakes of the Ukrainian Section of the Vistula River Basin and its Comparison with Results of Polish Investigations // Hydrobiological Journal. 2019. Vol. 55. Is. 3. P. 95–102.
  9. Басейнове управління водних ресурсів Західного Бугу та Сяну Державного агентства водних ресурсів України. Сайт. URL: https://buvrzbts.davr.gov.ua/

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К. Західний Буг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Західний Буг (дата звернення: 26.09.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.07.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ