Успенська церква в Качині
Успе́нська це́рква в Ка́чині, Успіння Пресвятої Богородиці церква в Качині — парафіяльний православний храм, архітектурна пам’ятка національного значення, Ковельський район, Волинська область, Україна.
Дерев’яна церква з окремою дерев'яною дзвіницею стоїть на рівному місці у центрі села над озером, в оточенні селянських садиб. Архітектурний акцент у середовищі.
Історична довідка
Збудовано 1589 коштом парафіян та місцевого шляхтича Баковецького. Час створення храму засвідчував різьблений напис над вхідними дверима; його закрили дошкою під час ремонту 1875. Початково парафія була греко-католицькою. Перейшла до православ'я 1835. Упродовж останньої чверті 19 ст. виконано реконструкцію та ремонти споруди. Під час ремонту 1875 церкву поставлено на мурований підмурок, влаштовано підвал, настелено нову підлогу, зруби ошальовано (див. Шалівка), влаштовано новий триярусний різьблений з липи іконостас (більшість ікон залишено від попереднього іконостасу). До 1875 навколо храму по периметру було опасання у вигляді аркади-галереї (ліквідовано під час ремонту 1875). До 1884 дахи й три чотиригранні верхи було укрито ґонтом. 1884 коштом парафіян верхи перебудовано, із трьох залишено один центральний; його й дахи укрито покрівельною сталлю й пофарбовано. Іконостас позолочено 1886. Загальний ремонт виконано 1895; тоді церкву перефарбовано всередині й зовні. Волинський обласний комітет КПУ у листі 04.10.1962 до Центрального комітету КПУ, на тій підставі, що церква «недіюча», 1875 перебудовувана й потребує ремонту, пропонував зняти її з державного обліку як пам’ятку з тим, щоб уможливити подальше знищення (задум не реалізовано).
Храм досліджував історик архітектури П. Юрченко, виявивши його архаїчні первісні архітектурні форми й виконавши графічну реконструкцію початкового вигляду. Реставрацію виконано 1969‒1971 зі збереженням історичних нашарувань 19 ст. При цьому було відновлено конструкції та ґонтове покриття даху і верху, замінено дверні і віконні заповнення. Після повернення церкви релігійній громаді 1988 дахи й верх покрили оцинкованою покрівельною сталлю, до вівтаря зробили прибудову, на подвір'ї вибудували цегляно-дерев'яну дзвіницю.
Характеристика
Церква тридільна, одноверха, з чотиригранними основними зрубами й тамбуром перед входом на західному фасаді, що є пізнішою прибудовою. Обабіч пониженого вівтаря — низенькі зруби дияконника й жертовника. Центральний зруб (наву) увінчує невеликий світловий восьмерик з банею. Бабинець двоповерховий: на горішньому поверсі був додатковий вівтар. Наву й вівтар вінчають чотиригранні пірамідальні верхи, з яких центральний переходить у горішній восьмерик, а вівтарний — зрізаний угорі й завершений пласкою стелею; ззовні він захований в об’ємі масивного вальмового даху. Центральну й західну частину храму вінчає високий двосхилий дах із трикутним фронтоном на головному фасаді.
Значення
Незважаючи на перебудови, які змінили первісну композицію споруди, вона має виняткову історико-архітектурну цінність як одна з найбільш ранніх пам’яток дерев’яної архітектури на території Волині. Вона репрезентує регіональні особливості народного будівництва північної поліської частини цього краю. Як пам’ятка архітектури республіканського (тепер національного) значення від 1963 має охоронний № 112.
Джерела
- Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т. V. Ковельский уезд. Почаев : Типография Почаево- Успенской Лавры, 1903. 559 с.
- Переверзев Н. Справочная книга о приходахъ и монастырях Волынской епархіи. Житомир, 1914. С. 156.
- Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. Пам’ятки архітектури і містобудування. Київ : НАН України; Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України, 2018. 495 с.
Література
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Ил. справ.-каталог. В 4 т. Київ : Будівельник, 1985. Т. 2. С. 74.
- Завада В. Особенности памятников деревянной архитектуры XVI‒XVII вв. на территории Волынской области // Памятники архитектуры Украины. Новые исследования. Киев : КиевНИИТИ, 1986. С. 146‒148.
- Завада В. Церква Успіння Богородиці, с. Качин // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання Київ : Техніка, 2000. С. 94.
- Завада В. Дерев'яні храми Полісся. Київ : Техніка, 2004. 166 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Успенська церква в Качині // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Успенська церква в Качині (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.01.2026
