Підвал

Підва́л — нижня підземна частина будівлі, споруди.

Винний підвал замку Пезинок у Словаччині

Кав'ярня в підвалі будинку Музею Петра Сагайдачного у с. Кульчицях Львівської області, Україна

Підвал будинку в плані обмежено контуром будівлі. Підвал споруджують на початку зведення будівлі чи споруди одночасно з фундаментом у спеціально викопаному котловані. Підлога приміщень підвалу нижча за планувальний рівень поверхні землі більше ніж на половину висоти цих приміщень (в іншому разі — це цокольний поверх). Висота приміщень підвалу — не менше 2 м (інакше — це технічне підпілля). Для захисту від шкідливої дії ґрунтової вологи стіни й підлога підвалу повинні мати якісно виконану гідроізоляцію, а приміщення — постійну вентиляцію. Нерідко підвали мають багатоярусну структуру. Їх споруджували з каменю, цегли, бетону, залізобетону і традиційно перекривали мурованими склепіннями. У сучасному будівництві підвали мають зазвичай плоскі перекриття.

Підвал призначено для господарсько-побутових, виробничих, технічних та інших потреб. У ньому зазвичай розміщують технічне обладнання, необхідне для експлуатації інженерних комунікацій будинку. Іноді його використовують як дешеве житло низького рівня комфортності. Протягом 20 ст. набуло поширення облаштування бомбосховищ у підвалах житлових та громадських будівель, а з кінця 20 ст. — у підвалах нових будинків стали влаштовувати підземні паркінги для автомобілів (у м. Києві навіть діяла заборона на спорудження багатоквартирних будинків без підземних паркінгів). Тепер підвали будинків у містах найчастіше використовують для підприємницької діяльності: у них облаштовують кафе, ресторани, крамниці, перукарні, майстерні, офіси тощо.