Парафія

Пара́фія, парохія (грец. παροικία, від грец. παρά — біля, поруч і грец. οἶκος — дім, будинок; лат. paroecia) — у християнстві — первинна церковна територіально-адміністративна одиниця.

Територіально визначена в межах одного або кількох населених пунктів, адміністративного району чи його частини, де мешкають віряни. Межі парафії визначає єпархіальна рада, з благословення керівного архієрея. Парафії в межах єпархії можуть бути об’єднані в деканат або вікаріат.

Ознаками парафії є наявність храму (молитовного будинку), штату служителів культу (клір, причт), громади мирян. Перебуває під наглядом єпископа (якому підзвітна), пастирською опікою й контролем парафіяльного священника (пароха, пастора) — настоятеля парафіяльної церкви. Керують парафією парох, парафіяльні збори та церковна (парафіяльна) рада (дорадчі функції), яку віряни обирають на зборах релігійної громади. Громади не можуть собі самочинно вибирати або звільняти священника чи приводити з інших єпархій або парафій. Пароху надано право прийому та звільнення з роботи церковнослужителів, працівників (дяка, регента, паламара, скарбника, прибиральників та ін.). Парафія фінансово незалежна, утримання причту здійснюється коштом мирян. Перевірку фінансової діяльності парафії здійснює єпархіальна ревізійна комісія.

Члени парафії звуться парафіянами. В Україні для отримання статусу юридичної особи парафію реєструють в органах державної влади в передбаченому чинним законодавством порядку.

Література

Кузнець Т. В. Сільське парафіяльне духовенство Київської єпархії: узагальнений портрет кінця ХVІІІ — початку ХХ століття. Умань : Візаві, 2013. 464 с.
Бабій М. Парафія // Українська релігієзнавча енциклопедія : у 4 т. / За ред. А. Колодного. Київ : Інтерсервіс, 2023. Т. 2. С. 570.