Михайлівська церква в Полонках

Північний фасад і план за обмірами П. Макушенка 1960-х. Джерело ілюстрації: Вечерський В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. С. 169.

Вигляд зі сходу

Миха́йлівська це́рква в Поло́нках — православний храм, архітектурна пам’ятка національного значення, Прилуцький район, Чернігівська область, Україна.

Розташування

Мурована споруда стоїть на околиці села на березі р. Удаю серед дерев. Архітектурний акцент у ландшафті річкової долини. На схід від церкви міститься мурована двоярусна дзвіниця, зведена на початку 21 ст. Того ж часу й огорожа церковного подвір’я з брамою.

Історична довідка

Споруджено наприкінці 17 — на початку 18 ст. (можливо у 1720-х) як тридільну одноверху. 1777–1779 коштом сина священника Олександра Шила (друга половина 18 ст.; тепер Україна) церкву перебудовано: зведено декоративні верхи над вівтарем та бабинцем, аркові вікна облямовано так званими вухастими наличниками з виділеними замковими каменями та трикутними сандриками. Пам’ятка не зазнала перебудов протягом 19–20 ст., тож добре зберегла архітектурні форми 18 ст. Богослужіння тут припинено 1930 і влаштовано спершу лазню, потім — колгоспе зерносховище. Під час німецької окупації 1941–1943 богослужіння відновлено. Ремонти виконано наприкінці 1990-х та 2016.

Характеристика

Тридільна триверха споруда симетрична. Має квадратну у плані наву та гранчасті бабинець і вівтар, перекриті зімкнутими склепіннями, що переходять у циліндричні. Над навою — масивний світловий восьмерик, що несе зімкнуте восьмилоткове склепіння. Перехід від четверика до неправильного, витягнутого в поздовжньому напрямку восьмерика здійснено за допомогою пласких трикутних пандативів. У бабинці є хори, влаштовані по дерев’яних балках. В інтер’єрі панує висотно розкритий центральний простір. Церква має товсті стіни, в яких в інтер’єрі влаштовано численні глибокі ніші різних розмірів. Бані трьох верхів мають барокові (див. Бароко) обриси з ковнірамим і перехватами та декоративними маківками на глухих ліхтариках. Вони укриті покрівельною сталлю по дерев’яних кружалах, дахи — так само, по дерев’яних кроквах. Споруда не має головного й другорядних фасадів і розрахована на огляд зусібіч. На фасадах збережено декор першого будівельного етапу: це смуга прямокутних профільованих багатоуступчастих ніш і три портали. До другого будівельного етапу належать віконні наличники і сандрики, а також окремі архітектурні деталі порталів. Західний портал акцентовано нішами обабіч нього. Його декор вирізняється ускладненістю профілювання і рельєфними ліпними прикрасами, вписаними в надпортальні сандрики. В інтер’єрі декор відсутній. Первісний іконостас не збережено, а теперішній історико-мистецької цінності не має.

Значення

Це — одна з найдовершеніших тридільних церков доби Гетьманщини, що поєднує українські народні традиції зі стилістикою бароко. Як пам’ятка архітектури республіканського (тепер національного) значення від 1979 має охоронний № 1786.

Галерея

Усі натурні фото надано спеціально для ВУЕ веб-ресурсом «Сіверські церкви» у соціальній мережі Фейсбук (Коваленко І.)

Бічний фасад
Інтер’єр
Іконостас
Сучасна дзвіниця

Література

Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. Київ : Українська радянська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. С. 454–455.
Вечерський В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : А.С.С., 2005. С. 169–170.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Михайлівська церква в Полонках // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Михайлівська церква в Полонках (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.11.2025