Масандрівський палац
Маса́ндрівський пала́ц — пам’ятка архітектури національного значення, селище Масандра, Автономна Республіка Крим, Україна.
Палац розташований на околиці селища в урочищі Верхня Масандра серед лісу на гірській терасі, з якої раніше відкривався гарний краєвид на море та м. Ялту (тепер перекритий високорослими деревами). Палац є архітектурним акцентом парку, який його оточує. На території парку розташовано також споруди котельні, електростанції та підпірна стіна. Навколо є археологічні пам’ятки — таврський могильник, старовинне кладовище, залишки античного храму та церкви 12–15 ст.
Історична довідка
1828 Верхньомасандрівський маєток придбав М. Воронцов і спорудив тут будинок для літнього відпочинку. 1878 його зруйнувала буря, тож князь С. Воронцов (1823; тепер Україна — 1882 тепер Росія) почав будувати на цьому місці палац для родини за проєктом архітектора Е. Бушара (дата народження невідома; Франція — 1880; тепер Україна) у стилі французького ренесансу, за взірцем Замків Луари. Смерть архітектора 1880 та власника 1882 перешкодили завершенню будівництва.
Верхньомасандрівські ліси виявилися помічними для хворих на туберкульоз, тому тут відпочивала російська імператриця Марія Олександрівна (1824; тепер Німеччина — 1880; тепер Росія). 1889 російський імператор Олександр ІІІ придбав маєток з огляду на хворобу сина Георгія Олександровича (1871; тепер Росія — 1899; тепер Грузія). Завершення палацу доручено архітектору М. Месмахеру (1842–1906; тепер Росія). Його проєкт затверджено 1892. М. Месмахер змінив фасади й розробив інтер’єри, надавши похмурій стилізації під середньовічний замок палацової вишуканості та репрезентативності. Основний обсяг художніх робіт (живопис, кераміка, скульптура, вітражі, художній метал, меблі) виконали учні М. Месмахера з Петербурзького училища технічного малюнка імені барона О. Штиглиця, засновником і директором якого він був. Але інтер’єри залишилися незакінченими у зв’язку зі смертю Олександра III 1894.
Усі роботи завершено і палац прийнято до експлуатації 1902. Сюди часто приїздив із Лівадії імператор Микола ІІ з дітьми, проте жодного разу вони тут не ночували. За Миколи II продовжено облаштування території навколо палацу, зокрема ландшафтного парку на площі 42 га. 1898 з північного боку палацу за проєктом М. Месмахера збудовано підпірну стіну для захисту від зсувів ґрунту та дощових потоків. Її прикрашено колонами з ажурними металевими деталями та копіями античних скульптур Аполлона й Гермеса. На стіні встановлено великі декоративні вази і вмонтовано шість фонтанів у вигляді маскаронів сатирів. Браму акцентовано скульптурами левів. У південній частині палацової території організовано невеликий регулярний партер з басейном, встановлено численні статуї (не збережено). 1898–1902 для обслуговування палацу неподалік споруджено електростанцію та котельню в орієнтальному стилі [див. Орієнталізм (архітектура)] з димарем, стилізованим під мінарет.
1929–1941 в палаці містився санаторій «Пролетарське здоров’я» для хворих на туберкульоз, 1948–1991 — державна дача, яку називали Сталінською, оскільки тут двічі відпочивав Й. Сталін, імовірно — Л. Берія, пізніше — М. Хрущов, Л. Брежнєв.
Після здобуття незалежності України 1992 тут створено музей, що увійшов до складу Алупкинського палацово-паркового музею-заповідника. 1993 в палаці відбувалися російсько-українські переговори про розподіл Чорноморського флоту СРСР і підписано 4 угоди з цього питання, а також про утилізацію ракетно-ядерного озброєння. Після окупації Криму Росією 2014 її уряд незаконно оголосив 2015 Масандрівський палац об’єктом культурної спадщини народів РФ федерального значення і передав його в підпорядкування Управління справами президента РФ, перетворивши на закритий режимний об’єкт.
Характеристика
Палац мурований, триповерховий з мансардою, у стилістиці історизму (французький неоренесанс) з елементами стилю модерн. Має коридорно-анфіладну (див. Анфілада) систему розпланування. Його фасади відповідають функціональному призначенню окремих груп приміщень. На зверненому до моря південному фасаді широкі галереї захищають від сонця великі вікна житлових кімнат. Перший поверх призначено для вітальні та більярдної, їдальні, кухні. Другий поверх репрезентативний і житловий (приймальні імператора та імператриці, опочивальня). Третій поверх призначений для дітей. У мансарді були службові приміщення, зокрема гардеробна. Зв’язки між поверхами влаштовано маршовими та крученими сходами у двох круглих та квадратній вежах. Призначення для родинного відпочинку зумовило відсутність великих залів і широке використання в оформленні інтер’єрів деревини: дуба, клена та червоного дерева з мідним окантуванням та накладками (у приймальні імператора); світлого горіха (кабінет). Деревина оброблена різними способами: від різьблення, особливо гарного в панелях їдальні, до інтарсії та випалювання. Унікальним є акварельне (див. Акварель) малювання по дереву в більярдній, ванні та на дверях у різних кімнатах. В опорядженні інтер’єрів застосовано кольорову майоліку (камін їдальні), нідерландську кераміку (ванна), мармур, мармуроподібні кримські вапняки (каміни), вітражі, дзеркальне скло. У декорі стель парадних приміщень використано ліпнину (в кабінеті імператора — з позолотою), малювання (стеля в приймальні імператриці) тощо. У палаці досить повно збережено й музеєфіковано не тільки інтер’єри, а й меблі та начиння.
Значення
Масандрівський палац є рідкісним добре збереженим зразком палацової архітектури стилістики пізнього історизму. Має історико-меморіальне значення, оскільки пов’язаний із перебуванням у Криму представників династії Романових.
Література
- Тиманович Є. Палац Олександра ІІІ // Вечерський В., Годованюк О., Тиманович Є. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 67–69.
- Асєєв Ю., Вечерський В., Годованюк О. та ін. Історія української архітектури. Київ : Техніка, 2003. С. 313.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Масандрівський палац // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Масандрівський палац (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.01.2022
