Кабінет
Кабіне́т (фр. саbinet, від італ. cabineto — зменш. від cabina — каюта, невелика кімната, з лат. capanna — хатина) — окреме приміщення, обладнане для певних занять.
Залежно від характеру занять особи чи осіб, для яких призначено кабінет, його умебльовують та забезпечують відповідним обладнанням, серед якого обов'язковими є освітлювальні засоби, місця для сидіння (стільці, крісла, дивани, кушетки тощо), столи, а в разі потреби — місця відпочинку. Кабінет є службовим приміщенням — робочим місцем керівника органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, закладу тощо. У палаці, житловому будинку, його частині (квартирі) кабінет є кімнатою господаря, призначеною для його занять, інтелектуальної праці, ділових зустрічей, іншого спілкування (кабінет письменника, науковця, адвоката тощо). Такі кабінети зазвичай включають бібліотеку, письмовий стіл з комп'ютером, іноді — сейф.
У давнину приміщення кабінетів устатковували меблевим виробом, що мав назву кабінет. Він включає шафу для книжок і документів та конторку для писання стоячи.
Умеблювання й опорядження кабінетів відповідає стилю кожної історичної епохи: ренесанс (характерний для доби Відродження), бароко, класицизм, ампір, історизм, модерн, архітектура сучасна (функціоналізм, модернізм).
Кабінети як спеціалізовані приміщення, призначені для вивчення окремих навчальних дисциплін у закладах освіти, оснащують відповідним навчальним приладдям і технічними засобами навчання (кабінети фізики, хімії, біології, іноземних мов тощо).
У лікувальних закладах (лікарнях, поліклініках, санаторіях) кабінети — це приміщення, призначені для прийому пацієнтів, обладнані необхідною медичною апаратурою (кабінет лікаря, масажний кабінет тощо).
Кабінетами також називають окремі приміщення для клієнтів у ресторанах, розважальних закладах.
За аналогією кабінетів у будинках, у садово-парковому мистецтві кабінетом назвали елемент регулярного парку у вигляді простору, обмеженого з усіх боків шпалерами листяних дерев. У такому кабінеті може міститися альтанка, басейн, фонтан, скульптура.
У переносному сенсі — колегіальний вищий орган державної виконавчої влади або об'єднання політичної опозиції (кабінет міністрів, тіньовий кабінет).
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 114.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 187.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Кабінет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кабінет (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.10.2025