Маліївецький палац
Маліїве́цький пала́ц — архітектурна пам'ятка національного значення, Кам’янець-Подільський район, Хмельницька область, Україна.
Палацовий комплекс міститься на схилі, що спускається у долину р. Ушка, у парку площею 20 га. До складу комплексу первісно входили палац, господарський корпус, огорожа, міст на в’їзді, флігель (не збережено), від 1900 — водонапірна вежа з оглядовим майданчиком та флагштоком.
Історична довідка
Палац із оранжереєю та флігелем спорудив 1788 підкоморій летичівський, граф Я. О. Орловський (1750–1811; тепер Україна) за проєктом архітектора Д. Мерліні (1730; Італія — 1797; тепер Польща). В основу архітектурної композиції покладено класицистичну концепцію архітектора А. Палладіо з використанням форм французького раннього класицизму. Найцінніше опорядження палацу, мистецькі збірки й бібліотеку 1914 вивіз останній власник граф К. Орловський (1862; тепер Україна — 1926; Франція); усе втрачено в дорозі.
У 1920-х палац намагалися зруйнувати, але його врятував місцевий лікар Е. Селецький, розмістивши тут 1922 лікарню, пізніше — дитячий туберкульозний санаторій, який діяв до 2021.
Від 30.09.2021 у палаці відкрито музей.
Характеристика
Збудований на схилі палац має двоповерховий головний фасад і триповерховий — парковий. Це дало змогу влаштувати з паркового боку представницьку палладіанську композицію повного римо-доричного ордера на високому цокольному (див. Цоколь) поверсі, збагачену відкритими терасами та балконами. Фасади симетричні (див. Симетрія). Центральну вісь головного фасаду акцентовано чотириколонним портиком, фланкованим ризалітами з пілястровим (див. Пілястра) ордером. У пропорціях членувань фасадів дотримано античних взірців. Це призвело до вимушеного розташування вікон другого поверху на рівні підлоги, що створило освітлення приміщень, не властиве житлу.
Внутрішнє розпланування є дворядною анфіладою з розташованим на центральній осі парадним вестибюлем та двосвітньою залою, якій у цокольному поверсі відповідає домова каплиця з порталом, фланкованим скульптурами атлантів. За взірцем вілл А. Палладіо парадні апартаменти розміщено на першому поверсі, а житлові приміщення — на значно нижчому другому. В інтер’єрі застосовано повний набір декоративних форм стилю рококо. Це особливо стосується головної зали, стіни якої прикрашено ліпленим декором із зображеннями музичних інструментів (ріжки, кларнети, гітари тощо), підвішених на стрічках з бантами, перевитих витончено трактованими рослинними стеблами. Стіни покривали орнаментальні малювання (тепер їх зафарбовано), а міжвіконні простінки декоровано дзеркалами. Північну стіну обідньої зали займало живописне зображення «Виверження Везувію». У парадній спальні розміщено колонний альков, стіни її вкрито штучним мармуром. Палац оточено парком. З відкритої тераси паркового фасаду відкривався краєвид на ставок з Лебединим островом, на романтичну скелю з водоспадом, гротом (первісно зі скульптурою святого Онуфрія з овечками, тепер утраченою), а також на масив лісу та відкриті польові простори, які візуально розширювали межі паркової території. До композиції пейзажного парку входять ставок і р. Ушка, скельна група, малі архітектурні форми (фонтани, скульптура). Під’їзну алею спрямовано до палацу під гострим кутом для урізноманітнення ракурсів сприйняття головної будівлі в міру наближення до неї.
Значення
Палац є характерним і добре збереженим зразком раннього класицизму в Україні, поєднаним із ландшафтним парком.
Література
- Тиманович Є. В. Палацовий комплекс // Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 266–267.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Маліївецький палац // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Маліївецький палац (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.06.2024
