Став

Став у с. Маяк, Солонянський район, Дніпропетровська область
Став у Голосіївському парку імені Максима Рильського, м. Київ
Рибницький став взимку, Сумска область
Технічний став-відстійник алюмінієвого заводу (з червоним шламом) в м. Айка, Угорщина
Останні 30 років життя основним напрямом творчості К. Моне (Франція) була серія з бл. 250 картин, на яких зображено став з ліліями

Став, ставок — штучна водойма, створена шляхом спорудження греблі в долинах малих річок, струмків, на території балок або ярів, а також обвалування території поза руслом (у зниженнях рельєфу, на рівнинних ділянках місцевості, у штучних виїмках). Став призначений для накопичення запасу води з метою її господарського використання.

Загальна характеристика

Зазвичай став має достатню крутизну берега, слабкий ухил дна і стійке до розмиву ложе. Якщо став живиться стоком річкових або ґрунтових вод, то його заповнення відбувається за рахунок талих весняних вод. Для видалення надлишку води влаштовують водоспуски.

У сільській місцевості стави створюють з метою зрошення, обводнення, розведення риби, водоплавної птиці, зберігання води для господарських та культурно-побутових цілей.

У містах і зонах відпочинку стави є місцями рибного лову, купання і проведення спортивних заходів. У парках стави виконують ландшафтно-декоративну функцію.

На промислових об’єктах створюють технічні стави або технічні водойми з метою зберігання води для резервної подачі в разі виникнення пожежі (протипожежні стави); для очищення стічних вод (стави–відстійники, біологічні стави) або скиду відпрацьованих водних сумішей (стави-накопичувачі).

Класифікація

Стави класифікують за різними ознаками, які відображають їхнє походження, функціональне призначення тощо.

  • За способом спорудження: загатні; обваловані (польдерні); викопані (стави-копанки), кар’єрні.
  • За джерелами живлення: снігове; ґрунтовими водами; змішане; штучне.
  • За положенням у гідрографічній мережі: яружно-балочні; руслові.
  • За розташуванням на водозборі: одиничні; каскадні; віяльні; каскадно-віяльні.
  • За функціональним призначенням: комплексного призначення; сільськогосподарського і промислового водопостачання; зрошувальні; господарсько-побутові; рибницькі (нагульні, маточні, нерестові, виросні); рекреаційні; ландшафтно-декоративні (присадибні, садово-паркові); протипожежні; стави-відстійники; стави-накопичувачі.
  • За мінералізацією води, г/дм³: дуже прісні (до 0,1); помірно прісні (0,1 – 0,6); прісні з підвищеною мінералізацією (0,6 – 1,0); слабосолоні (1 – 3); середньосолоні (3 – 15); солоні (15 – 35); сильносолоні (35 – 50); розсоли (понад 50).

Стави в Україні

Згідно з Водним кодексом України, ставом вважають штучну водойму об’ємом менше 1 млн м3, понад 1 млн м3 — це водосховище.

В Україні нараховують близько 50 790 ставів, що мають сумарну площу водного дзеркала 2 929 км2, загальний об’єм — 3,98 км3. Серед них дуже великі (понад 500 тис. м3) та великі (200–500 тис. м3) становлять 13 %, середні (50 –200 тис. м3) — 29 %, малі (10–50 тис. м3) та дуже малі (до 10 тис. м3) — 58 %.

Найбільше ставів зосереджено на території Вінницької (10,5 % від загальної кількості ставів в країні), Дніпропетровської (6,5 %), Київської (6,3 %) та Львівської (6,3 %) областей. Найменше ставів знаходиться в межах Луганської (0,7 %), Закарпатської (1,3 %) та Тернопільської (1,7 %) областей.

Джерела

Водний кодекс України. Кодекс України про надра. Лісовий кодекс України. Повітряний кодекс України: станом на 1 берез. 2019 р. Харків : Право, 2019. 277 с.

Література

  1. Коненко Г. С. Гідрохімія ставків і малих водоймищ України. Київ : Наукова думка, 1971. 311 с.
  2. Євтушенко М. Ю., Хижняк М. І. Основні підходи до оцінки стану водойм рибогосподарського призначення на основі біомоніторингу // Гідробіологічний журнал. 2012. Т. 48. № 1. С. 57–64.
  3. Шерстюк Н. П., Хільчевський В. К. Особливості гідрохімічних процесів у техногенних та природних водних об’єктах Кривбасу. Дніпропетровськ : Акцент, 2012. 264 с.
  4. Гребінь В. В., Хільчевський В. К., Сташук В. А. та ін. Водний фонд України. Штучні водойми. Водосховища і ставки / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. Київ : Інтерпрес ЛТД, 2014. 164 с.
  5. Жежеря В. А., Батог С. В., Линник П. М. та ін. Гідролого-гідрохімічна характеристика Китаївських ставків (м. Київ) // Наукові праці Українського гідрометеорологічного інституту. 2015. Вип. 267. С. 64–81.
  6. Хільчевський В. К. Про фукціонально-генетичну та гідрохімічну класифікації ставків // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2017. № 3 (46). С. 6–11.
  7. Хільчевський В. К., Гребінь В. В. Сучасна гідрографічна характеристика ставків в Україні — регіональні і басейнові аспекти // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2020. № 3 (58). С. 20–30.
  8. Khilchevskyi V., Grebin V., Zabokrytska M. еt al. Hydrographic Сharacteristic of Ponds Distribution in Ukraine — Basin and Regional Features // Journal of Water and Land Development. 2020. № 46 (VII–IX). P. 140–145.

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Став // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Став (дата звернення: 4.12.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.10.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ