Атлант (архітектура)

Атланти, будинок Майкапар у м. Києві за адресою вул. Лютеранська, 6

Атла́нт (грец. Ἄτλας, Ἄτλαντος) — опора у вигляді чоловічої постаті, що підтримує перекриття будівлі, портик, балкон тощо.

Цей архітектурний елемент відомий з античних часів. Поруч із каріатидами та іншими фігурами-опорами (зокрема, у вигляді тварин) належить до тектонічних фігур. У давньоримському мистецтві отримав назву «теламон». Найвідоміші взірці: у храмі Зевса в Агрідженто
(5 ст. до н. е.; Італія), тулонській ратуші (1656–1657; м. Тулон, Франція), у так званому портику атлантів Нового Ермітажу (1842–1851; м. Санкт-Петербург, Росія) тощо.

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. 472 с.
Большой мифологический словарь. Москва : Aegitas, 2015. 3199 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Атлант (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атлант (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.01.2021