Оранжерея
Оранжере́я (фр. orangerie, від oranger — апельсинове дерево) — засклене приміщення або споруда для вирощування рослин, які потребують особливих кліматичних умов.
Назва зумовлена тим, що перші оранжереї споруджували в Італії у добу Відродження з 16 ст. для вирощування цитрусових. З початку 17 ст. оранжереї у палацово-паркових ансамблях стилю бароко поширилися у більшості європейських країн з помірним кліматом за межами Середземномор’я (Німеччина, Австрія, Польща, Велика Британія тощо). Спочатку їх будували в парках великих резиденцій, поряд з палацами (оранжереї імператорських палаців Шенбрунн і Гофбург у м. Відні, королівського палацу в Геделле в Угорщині, Віляновський палацово-парковий ансамбль у Варшаві, Лазенківський палацово-парковий ансамбль). З середини 19 ст. оранжереї споруджують у великих міських парках, дендропарках і ботанічних садах.
Оранжерея є капітальною спорудою, зорієнтованою поздовжнім фасадом на південь задля кращої інсоляції. Має частково або повністю скляні стіни й дах. Зведена із застосуванням тримальних конструкцій у вигляді залізного каркасу (чувунні колони й сталеві балки) або зі сталевих рам, арок. В оранжереях постійно підтримується певна температура і вологість, для чого їх оснащують системами опалення, вентиляції й штучного поливу.
В Україні найбільші оранжереї містяться у м. Києві у Ботанічному саду імені академіка Олександра Фоміна та Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України.
Невелика оранжерея, влаштована безпосередньо в палаці, особняку чи громадській споруді, називається зимовим садом.
Література
- Оранжерея // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 195.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 304.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Оранжерея // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Оранжерея (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.11.2022
