Флігель
Флі́гель (від нім. flügel — крило, рамено) — бічна прибудова до житлового, садибного будинку, вілли, палацу або невелика житлова будівля поряд із головним корпусом палацу чи у дворі великої будівлі.
Композиційну схему вілли, палацу з двома симетрично розташованими обабіч флігелями розробив у другій половині 16 ст. в Італії архітектор А. Палладіо. Завдяки його друкованим працям така композиція поширилася в Європі протягом 17–18 ст. і стала характерною для стилів бароко і класицизму. Флігелі призначалися для гостей як тимчасове житло, для обслуги — як постійне житло. Згідно з традиціями Речі Посполитої кухня садиби, палацу мала розміщуватися в окремому кухонному флігелі (Віляновський палацово-парковий ансамбль у Варшаві). Флігелі могли бути прибудованими впритул до головного корпусу палацу (Садиба в Качанівці), розташованими окремо (Палац Кирила Розумовського в Батурині) або поєднаними з головним корпусом галереями (Палац Потоцьких у Тульчині).
Додатково
Наприкінці 19 — на початку 20 ст. під час «будівельного буму» у м. Києві та інших великих містах України (Львів, Одеса, Харків) власники прибуткових будинків у гонитві за надприбутками забудовували житловими флігелями внутрішні двори своїх будинків, інколи в 2–3 ряди, що створювало некомфортні умови для проживання в них.
Література
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 427.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Флігель // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Флігель (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.07.2023
