Успенська церква в Підгайцях
Успе́нська це́рква в Підга́йцях, церква Успіння Пресвятої Богородиці в Підгайцях — пам’ятка архітектури національного значення, Тернопільська обл., Україна.
Розташована в історичному центрі міста біля однієї з головних вулиць на схилі пагорба і є архітектурним акцентом у забудові.
Історична довідка
Перша згадка про дерев’яну Успенську церкву в Підгайцях датована 1446. Мурована з тесаного каменю церква споруджена 1650–1653 коштом православної власниці міста Анни Могилянки (Могили; рік та місце народження невідомі – 1665), доньки господаря Молдавії Єремії Могили (1555; місце народження невідоме – 1606; тепер Румунія), дружини С. Р. Потоцького.
1700 церква разом із Львівсько-Галицько-Кам’янецькою єпархією прийняла унію. 1718 при церкві створено Успенське чоловіче братство. Наприкінці 18 ст. церкву ремонтували, а подвір’я оточили муром з дзвіницею і брамою.
1877 стіни в інтер’єрі прикрасили монументальними розписами, 1879 встановили новий іконостас і бічні вівтарі, а дахи й бані вкрили оцинкованою покрівельною сталлю замість ґонту. 1890 з тесаного каменю звели нову дзвіничку замість старої, знищеної пожежею 1889.
1910 влаштовано хори над бабинцем і розбудовано північну ризницю.
1924 поновлено монументальні розписи в інтер’єрі.
1946 церква перейшла у підпорядкування Російської Православної Церкви.
1961 дерев’яні скульптури апостолів Петра і Павла та фрагменти старого іконостаса середини 17 ст. перевезли до Національного художнього музею України. З 1990-х церква належала до УПЦ-КП, від 2019 — до Православної Церкви України.
2009 під час чергового ремонту зазнали спотворення форми декоративних ліхтарів і маківок на трьох банях.
Характеристика
Церква тридільна, трибанева, на високому цоколі. Нава та бабинець квадратні в плані. Вівтар гранчастий ззовні і циліндричний всередині. З півночі до вівтаря прибудовано велику прямокутну в плані ризницю. Північні стіни нави й бабинця підпирають контрфорси. Бабинець має підвал, хори та капличку над ними. Кручені сходи на хори й до каплички влаштовані в північній стіні бабинця. У стінах нави є розвантажувальні арки, які за допомогою сферичних трикутних пандативів несуть глухий сферичний купол. Перший ярус бабинця перекрито хрещатим склепінням. Особливістю храму є оборонна галерея з аркадою, що зовні оперізує підбанники над навою і вівтарем вище від рівня карниза. Усі три бані на приземистих підбанниках мають шоломоподібні покриття й декоративні ліхтарики з маківками. Зовнішній декор дуже стриманий, у ренесансних стильових формах: пілястри, антаблемент, аркові облямування вікон на імпостах, трикутні сандрики, портали з білокам’яним різьбленням тощо. Стіни зовні та в інтер'єрі потиньковані. В інтер’єрі збереглися настінні розписи 20 ст. і різьблені кіоти 18 ст.
Значення
Пам’ятка є унікальним зразком церковної будівлі, пристосованої до оборони.
Додатково
У науковій літературі є версія, що церкву звів невідомий на ім’я зодчий, запрошений фундаторкою з Молдавії.
Герб Анни Могилянки вміщено на порталі церкви з написом: «Церков Успенія Пресв. Богоридици рок. Б. АХНГ місяца мая Д».
На церковному подвір’ї 1874 встановили пам’ятний залізний хрест на п’єдесталі у вигляді кам’яної колони з написом «В пам'ять святой тверезости р. 1874».
Література
- Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / В. В. Вечерський, О. М. Годованюк, Є. В. Тиманович та ін.; За ред. А. П. Мардера та В. В. Вечерського. Київ : Техніка, 2000. С. 240.
- Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О. Годованюк та ін.; за ред. В. Тимофієнка. Київ : Техніка, 2003. С. 173–174.
- Слободян В. Церква Успення Пресвятої Богородиці // Пам’ятки України: історія та культура. 2012. № 2 (172). С. 16–23.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Успенська церква в Підгайцях // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Успенська церква в Підгайцях (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.04.2020
