Ротонда

Ротонда Святого Мартина 11 ст. на Вишеграді у м. Празі

Ротонда Святого Михаїла у м. Володимирі (не збережено). Реконструкція Ю. Диби.

Каплиця Святої Параскеви 1739–1741 домініканського монастиря у с. Підкамені Львівської області

Рото́нда (італ. rotonda, фр. rotonde, з лат. rotonda — кругла, від rota — коло) — центрична кругла в плані або гранчаста споруда, увінчана куполом, зімкненим склепінням або конічним дахом.

Історична довідка

Ротонди виникли у Давній Греції як невеликі храми і святилища (див. Толос, Моноптер). У Стародавньому Римі та ранньохристиянській (див. Раннє християнство) архітектурі у вигляді ротонд споруджували храми, мавзолеї, мартирії, баптистерії тощо. Найбільшою в світі ротондою є Пантеон у Римі. У християнській сакральній архітектурі Європи ротондами були невеликі храми (зокрема при палацах і будинках знаті), хрещальні, каплиці (Ротонда Святого Мартина 11 ст. на Вишеграді у м. Празі). Найбільш розвинений і ускладнений тип ротондального храму представляє ротондальна базиліка (базилікальна ротонда) — ротонда з внутрішньою колонадою, що підтримує світловий підбанник з куполом.

Різновиди

Ротонди розрізняють за формою: циліндричні; багатогранні (шести-, восьми-, дванадцяти-, шістнадцятигранні тощо); багатопелюсткові у плані (Василівська ротонда у Володимирі). Ротонда може бути: простою одноярусною; багатоярусною (зокрема з хорами в інтер’єрі; з ліхтарем і маківкою); ускладненою внутрішніми й зовнішніми аркадами, колонадами, галереями, вівтарними (див. Вівтар) апсидами, ґанками, іншими прибудовами.

Ротонди в Україні

Відомі з доби Давньої Русі у містах Києві, Володимирі (Ротонда Святого Михаїла у м. Володимирі; не збережено), Галичі, Львові, Перемишлі, Ужгороді (Горянська ротонда). У другій половині 18 ст. на Волині й у Галичині зведено низку невеликих мурованих ротондальних храмів у стилістиці пізнього бароко: каплиця Святої Параскеви 1739–1741 домініканського монастиря у с. Підкамені Львівської області, костел Святого Йосифа і Воздвиження Чесного Хреста 1752–1766 у с. Підгірцях Львівської області, Всіхсвятська цвинтарна каплиця 1773–1775 у м. Почаєві Тернопільської області, Стрітенська церква 1784 у передмісті смт Олики Залісочому. Наприкінці 18 ст. в Україні споруджували й дерев’яні ротонди (Покровська церква-ротонда в Запоріжжі). У садово-парковій архітектурі України стилів бароко і класицизму ротонди використовували як садові павільйони та альтанки. Ротонди як сакральні споруди набули особливої популярності в Європі й Україні в епоху класицизму (див. Аскольдова могила, Троїцький собор в Яготині).

У літературі нерідко помилково зараховують до ротонд інші типи центричних храмів, наприклад тетраконхи.

Література

Вечерський В. Ротонда / Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 258–259.
Диба Ю. Українські храми-ротонди Х — першої половини XIV століть. Львів : Львівська політехніка, 2005. 106 с.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 69.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Ротонда // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ротонда (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.12.2022