Горянська ротонда в Ужгороді
Горя́нська рото́нда в У́жгороді –— пам’ятка архітектури національного значення, Україна.
Історична довідка
Пам’ятка не датована, складається з двох різночасових частин: циліндричної шестиконхової ротонди, яка править тепер за вівтар храму, та прямокутної в плані нави під високим двосхилим дахом з дзвіничкою над західним фасадом. Різні дослідники датують побудову ротонди 11–13 ст., зокрема Г. Логвин — 13 ст. і пов’язує її з королем Русі Левом Даниловичем, котрий 1283 заволодів Закарпаттям. У 14 ст. ротонда потерпіла від пожежі. 1367 її відновили, заново розмалювавши фресками в інтер'єрі. У 15 ст. розібрано західний портал і одну з екседр ротонди та прибудувано наву, розписану в інтер’єрі технікою альсекко (по сухому тиньку). З півночі до вівтаря й нави прибудований невеликий прямокутний у плані жертовник. 1912 над західним фасадом надбудовано дерев’яну дзвіничку з пластичною псевдобароковою банею. 1927 ґонтове покриття даху замінено металевим. Фрески в інтер’єрі реставровано 1932. 1960–1962 виконано реставраційні роботи, під час яких дахи укрито ґонтом. 1963 Горянську ротонду визнано пам’яткою архітектури республіканського (тепер національного) значення з охоронним № 190.
Характеристика
Мурована споруда стоїть на високому пагорбі над долиною струмка в колишньому південно-східному передмісті Ужгорода Горянах на вулиці Горянської ротонди. Відома як костел Святої Анни і церква Святого Миколи.
Ротонда заввишки й діаметром 8 м мурована з цегли, схожої на плінфу. Зсередини в товщу стіни врізані 6 екседр (збереглося 5). Вони перекриті конхами, які є підпружними арками для шестигранного підбанника, який несе гранчастий купол. Підбанник зовні декорований смугою поребрика, купол накритий пластичним наметовим дахом. У стіні ротонди й підбанника є щілиноподібні вікна. Нава, прибудована в 15 ст., має характерні для готики портали й вікна. В інтер’єрі збережено розписи трьох історичних періодів. У ротонді від 13 ст. збереглися постаті св. Георгія та невідомого князя; фрески 1367 розміщено в три яруси, їх розмалювали північноіталійські майстри в стилі проторенесансу (див. Ренесанс). На східній стіні нави добре збереглися готичні розписи 15 ст., виконані в манері тогочасних тірольської і чеської живописних шкіл. Найціннішими є композиції «Покров Богородиці» і «Розп’яття».
Галерея
|
Значення
Горянська ротонда є найдавнішою сакральною пам’яткою Закарпаття з унікальними розписами в інтер’єрі.
Література
- Логвин Г. Украина і Молдавия. Справочник-путеводитель. Москва : Искусство, 1982. С. 362–363.
- Годованюк О. Храм-ротонда, м. Ужгород (передмістя Горяни) // Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 108.
- Диба Ю. Українські храми-ротонди Х — першої половини XIV століть. Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. 108 с.
- Мельник В. А. Найдавніші розписи Горянської ротонди // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2011. Вип. 27. С. 136–142.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Горянська ротонда в Ужгороді // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Горянська ротонда в Ужгороді (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.12.2021
