Покровська церква-ротонда в Запоріжжі

Покровська церква-ротонда у Запоріжжі.
Фото 1886

Архітектурний кресленик, 1886

Покро́вська це́рква-рото́нда в Запорі́жжі, Покровський собор, Олександрівська ротонда — втрачений об’єкт архітектурної спадщини, Україна.

Історична довідка

Першу дерев’яну Покровську церкву в заснованій 1770 Олександрівській фортеці (тепер м. Запоріжжя) було збудовано 1773 неякісно, внаслідок чого 1787 її стан визнали аварійним. Її розібрали й на тому самому місці 01.08.1788 почали будувати новий дерев’яний храм, освячений 24.02.1789. Кошти на будівництво надали мешканці посаду Олександрівської фортеці, серед яких більшість складали козаки-запорожці (Гайдук, Галичий, Зінчук, Карбула, Летючий, Нескреба та ін.). Церква стояла на лівому березі р. Дніпра неподалік о. Хортиці й була архітектурною домінантою в забудові й ландшафті.

Характеристика

Споруда належить до унікального композиційного типу ярусних ротонд, поширеного на землях запорозьких і донських козаків здавна і до кінця 18 ст. Церква зрубно-каркасної (див. Зруб, Каркас) конструкції, рублена з брусів на підмурку з бутового каменю. Основний об’єм — 12-гранна ротонда. Її вінчав восьмигранний двозаломний світловий верх загальною висотою 26,7 м, що спирався на дерев’яні колони, які в інтер’єрі окреслювали підбанний простір.

Така конструктивна система є стародавньою, і, за дослідженнями І. Могитича, походить ще з Давньої Русі. Всередині ротонди були дерев’яні стіни, які виокремлювали хрещатий у плані центральний простір, що включав підбанний квадрат та прямокутні: вівтар зі сходу, бабинець із заходу, південне й північне рамена. Між ними містилися трапецієподібні в плані ризниця і бібліотека зі сходу та 2 приміщення з заходу. Ротонда традиційно мала троє дверей. Для кращої освітленості інтер’єру кожна з 12 граней ротонди була прорізана вікнами у два яруси. Стіни ззовні вертикально ошальовані (див. Шалівка) дошками з нащільниками. Ярусність горизонтальних членувань підкреслювали різьблені карнизи.

1803 виготовлено новий іконостас. У другій половині 19 ст. перед трьома входами прибудували прямокутні в плані притвори. Поряд із церквою 1870 збудували високу муровану дзвіницю і до неї 1886–1890 прибудували мурований Покровський собор у неоросійському стилі (не збережено). Після того дерев’яну ротонду розібрали.

За взірцем Олександрівської ротонди наприкінці 18 ст. були зведені дерев’яні: Покровська церква на місці останньої Запорозької Січі та Вознесенська церква у Підгородній слобідці м. Олександрівська (тепер м. Запоріжжя); обидві не збережено.

Галерея

Вознесенська церква у Підгородній слобідці (тепер у складі м. Запоріжжя). Вигляд з півночі. Фото 1890 Вознесенська церква у Підгородній слобідці Вигляд з заходу. Фото 1890

Література

1. Вечерський В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідницький інститут історії та теорії архітектури і містобудування, 2002. С. 477–478.
2. Харлан О. Олександрівська ротонда. До питання локалізації місцезнаходження та архітектурно-містобудівні особливості // Софійські читання. Матеріали 6 міжнародної науково-практичної конференції. Київ : ВД АДЕФ-Україна, 2013. С. 444–450.
3. Макидонов А. В. История Днепровской линии. Новые документы и материалы (1770–1797). Запорожье : СТАТУС, 2021. 564 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Покровська церква-ротонда в Запоріжжі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Покровська церква-ротонда в Запоріжжі (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.01.2022