Канчеллерія, палаццо в Римі

Канчелле́рія, пала́ццо в Ри́мі (італ. Palazzo della Cancelleria) — палац, адміністративна споруда, архітектурна пам’ятка, від 1990 — складник пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Рима історичний центр, власність Святого Престолу в Римі з правами екстериторіальності та Сан-Паоло-Фуорі-ле-Мура, внесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1980 за № 91, Італія.

Палаццо Канчеллерія в Римі

Головний фасад

План

Займає квартал забудови в історичному центрі міста, виходячи головним фасадом на невелику площу Канцелярії. Є архітектурним акцентом серед щільної середньоповерхової забудови.

Історична довідка

Збудовано 1485–1513 на місці знесеної ранньохристиянської базиліки, впритул до ранньохристиянської церкви Сан-Лоренцо-ін-Дамазо, як резиденцію папського віце-канцлера кардинала Р. Ріаріо (1460–1521; тепер Італія). Авторство документально не встановлено: найімовірніше, архітектором був Д. Браманте (на завершальному етапі будівництва, 1499–1513), за участю скульптора й декоратора А. Бреньйо (Андреа да Мілано, або да Монтекавалло; 1418–1503; тепер Італія) та, ймовірно, Б. Понтеллі (1450–1492; тепер Італія). 1517 власника палацу Ріаріо заарештували й примусили підписати заповіт, згідно з яким 1521 палац перейшов у власність Курії, після чого тут розміщено Апостольську канцелярію (від цього й пішло найменування споруди).

1527 військо імператора Священної Римської імперії германської нації Карла V Габсбурга захопило м. Рим і спалило палац. Його відбудовано 1585–1590 під керівництвом архітектора Д. Фонтана (1543; тепер Швейцарія — 1607; тепер Італія). 1814 архітектор Дж. Валадьє (1762–1839; тепер Італія) виконав реставрацію внутрішньопалацової церкви Сан-Лоренцо-ін-Дамазо після того, як французькі окупанти перетворили її на стайню. Реставраційні роботи виконано 1885–1888.

Тепер пам’ятка належить Святому Престолу і має статус екстериторіальності у м. Римі. Тут містяться судові установи Курії, а також Папська академія археології та Папська академія образотворчого мистецтва і літератури. Реставрацію усіх фасадів виконано 2015.

Характеристика

У цій споруді вперше знехтувано римську традицію будувати палаци оборонного типу з наріжними баштами (тут відсутня оборонна функція). Споруда триповерхова, трапецієподібна в плані, з прямокутним внутрішнім двором і стародавньою церквою, включеною всередині в загальний об’єм. Муровану з травертину фасадну площину на рівні нижнього поверху рустовано (див. Руст) й прорізано арковими вікнами, облямованими архівольтами; фасадні площини горішніх поверхів також рустовано й ритмічно розчленовано пілястрами коринфського ордера (другий поверх) та композитного ордера (третій поверх); аркові й прямокутні вікна мають сандрики. Монументальний портал, фланкований колонами, веде у внутрішній двір, названий «двориком Браманте»; він оточений триярусними аркадними (див. Аркада) і колонними галереями. Збережено інтер’єри двох найважливіших приміщень першого й другого поверхів — капели (церкви), оформленої 1550, та на другому (головному) поверсі — так званої Зали 100 днів, яку 1546 на вимогу кардинала А. Фарнезе (1520–1589; тепер Італія) художник Дж. Вазарі з помічниками розмалював сценами діянь Папи Римського Павла ІІІ за 100 днів.

Значення

Це перший і один із найкрасивіших римських палаців стилю високого ренесансу, що вплинув на проєктування великих палацових споруд Нового часу в Європі.

Галерея

Палаццо Канчелерія в Римі

Фрагмент фасаду
Портал
Вікно другого поверху
Розріз через внутрішній двір з галереями

Додатково

Коли Дж. Вазарі похвалився перед Мікеланджело Буонарроті розписами зали у палаццо Канчеллерія, які його команда виконала лише за 100 днів, той іронічно зауважив: «воно і видно», натякаючи на низьку якість поспішного творіння. Пізніше Дж. Вазарі в автобіографії погодився з глибоко ним шанованим Мікеланджело й визнав, що слід було би витратити на ті розписи не 100 днів, а 100 місяців.

Література

Panofsky E. Renaissance and Renascences in Western Art. New York : Westview Press, 1969. 387 p.
Wölfflin H. Renaissance und Barock. Eine Untersuchung über Wesen und Entstehung des Barockstils in Italien. Basel : Schwabe Verlag, 1986. 170 p.
Frommel C. Architettura del Rinascimento Italiano. Milano : Skyra, 2009. P. 150–154.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Канчеллерія, палаццо в Римі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Канчеллерія, палаццо в Римі (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.04.2024