Травертин

Траверти́н (фр. travertine від лат. lapis tiburtinus — тибурський камінь) — вапняковий туф, полікристалічна, міцна, тонкозерниста гомогенна гірська порода.

Травертин у Колізеї

Травертин — щільна гірська порода, іноді масивна, частіше смугаста або з волокнистою внутрішньою структурою, депонованою в гарячих джерелах. Має естетичну, господарську та наукову цінність.

Історична довідка

У 1 ст. до н. е. був відомий як камінь з Тібура (тепер м. Тіволі, регіон Лаціо, Італія). Із великих брил травертинового каменю, сполучених між собою залізними зв’язками, побудовано Колізей.

Характеристика

Для травертину характерна пориста будова, ніздрюватість, невеликі твердість (не залишає подряпин на склі) та густина (1,8–2,5 г/см3), світле забарвлення (білий, сірий, жовтуватий, бурий).

Свіжі травертини широко варіюються за пористістю — від 10 % до 70 %. Стародавні травертини можуть мати пористість 2 %, зумовлену кристалізацією вторинного кальциту в оригінальних просторах пор, тоді як пористість деяких свіжих арагонітових травертинів у мамонтових гарячих джерелах сягає понад 80 %. Пористість близько 50 % характерна для метеогенного травертину. Термогенні травертини мають середню пористість близько 26 %.

Травертин піддається шліфуванню та поліруванню.

Генезис

За походженням травертин — осадова гірська порода, утворена в результаті осадження карбонату кальцію з води, зокрема вуглекислих джерел. Також виділяється з підземних вод у печерах, формуючи сталактити і сталагміти. Утворюється в результаті видалення з розчинів, що містять бікарбонат кальцію діоксиду вуглецю. Процес супроводжується падінням тиску, що зумовлено виходом підземних вод на поверхню, асиміляцією рослинами або дифузією в атмосферу внаслідок інтенсивного руху води. У результаті відбувається хімічна реакція з виділенням нерозчинного у воді карбонату кальцію: Ca(HCO3)2 → CaCO3+H2O+CO2.

Травертин утворює тераси та скелі. Так, у карстових порожнинах Рукомиських скель (Тернопільська область) знайдено кістки дрібних голоценових (див. Голоцен) тварин. Тераси у Єллоустонському національному парку (США) складені мінералами карбонату кальцію (переважно арагонітом із меншою часткою кальциту), вапняними відкладеннями вуглекислих джерел. У м. Бучач (Тернопільська область) виявлено стратотипи нагірянських верств — відслонення міоценових (див. Міоцен) відкладів. Травертинові скелі — на лівому березі р. Дністра.

Видобуток

До 1980-х монополію на світовому травертиновому ринку мала Італія. У 21 ст. значні обсяги травертину видобувають у Туреччині, Мексиці, Китаї, Перу, Іспанії, США. Імпорт травертину 2019 склав 17 888 т, з яких 12 804 т імпортує Туреччина.

Використання

Із травертину виробляють каміни, фонтани, черепицю, огорожі для клумб, балясини та статуї. Використовують як будівельні й облицювальні матеріали.

Подрібнений травертин застосовують у сільському господарстві для вапнування ґрунту.

Література

  1. Fehler A. Die Travertine von Bad Langensalza. Bad Langensalza : Rockstuhl, 1998. 170 p.
  2. Свинко Й., Волік О. Травертинові скелі Середнього Придністров’я. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2004. 44 с.
  3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
  4. Schwartzkopf E. Stat Watch December 2019: Goodbye & Hello // Stone Update. 2019. URL: https://www.stoneupdate.com/us-stone-imports/statwatch-monthly-report/1815-statwatch-december-2019-goodbye-and-hello

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Травертин // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Травертин (дата звернення: 7.12.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
10.11.2021


Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ