Вілла Джулія в Римі

Ві́лла Джу́лія в Ри́мі (італ. Villa Giulia) — архітектурна пам’ятка і музей, Італія.

План

Схема з бічними музейними флігелями (з експозиції Національного етруського музею)

Перший внутрішній двір

Розташована у північній частині історичного центру міста на лівому березі р. Тібру на північ від Народної площі. Зі сходу від території вілли за площею Торвальдсена розташовано Національну галерею сучасного мистецтва, далі на схід — віллу Боргезе з великим парком. Головний фасад виходить до невеликої площі, де сходяться вулиці Вілли Джулія і Мистецтва. Вілла є архітектурним акцентом у навколишній малоповерховій забудові.

Історична довідка

Збудовано 1550–1555 як літню приміську резиденцію Папи Римського Юлія ІІІ за проєктом архітектора Дж. Б. да Віньйоли. Найменування вілли походить від імені замовника. Триярусний німфей у другому внутрішньому дворику вілли створив архітектор і скульптор Б. Амманаті. У роботах брали участь також Дж. Вазарі та Мікеланджело Буонарроті. Первісно віллу оточували 3 виноградники. 1869 виконано реставрацію. 1870 вілла із власності Святого Престолу перейшла у державну власність королівства Італія. Її почали використовувати як місце зберігання археологічних знахідок, здобутих унаслідок археологічних розкопок в околицях м. Рима. На цій основі 1889 тут створено Національний етруський музей Вілла Джулія, для якого у 1930-х збудовано два бічні флігелі, де тепер розміщено основну експозицію музею. У бічному південному дворику, утвореному первісним муром і флігелем 1930-х, тепер експонують реконструкцію в натуральну величину прадавнього етруського (див. Етруски) храму.

Характеристика

Вілла має видовжену в плані симетричну (див. Симетрія) композицію, що походить від розпланування Бельведеру у Ватикані. Як і у взірці, тут є три розміщені послідовно прямокутні в плані внутрішні дворики, що спускаються вниз по рельєфу від головного корпусу до італійського саду. Головний корпус звернено вуличним фасадом до Фламінієвого шляху (одна з головних античних доріг, що вела із м. Рима в провінції). Він двоповерховий, має монументальний образ, для створення якого застосовано тосканський (унизу) та композитний (угорі) ордери, а також руст, яким прикрашено колони, пілястри й наличники вікон першого поверху. З цим контрастує дворовий фасад цього ж корпусу — напівциркульний у плані, перший поверх якого вирішено колонною галереєю, перекритою циліндричними склепіннями, розмальованими декоративними (див. Декор) фресками. Цей двір трьома арками, що є нагадуванням про античні римські тріумфальні арки, поєднано з розташованим нижче наступним двориком, центром якого є німфей з фонтаном. За ним — третій майже квадратний у плані понижений дворик з регулярним садом, характерним для стилістики італійського ренесансу. Останні два дворики слугували місцем комфортного відпочинку й банкетів власника та його гостей під час літньої спеки.

Значення

Вілла Джулія в Римі — яскрава пам’ятка маньєризму як перехідної стилістики від пізнього ренесансу до бароко. У її архітектурному вирішенні проявився пієтет замовника й авторів перед античними римськими старожитностями і водночас — потяг найвищої європейської аристократії до театральності у повсякденному житті. Ці ознаки стануть характерними для стилістики динамічного бароко, яка пізніше поширилася із Італії на всю Центральну Європу.

Література

Wölfflin H. Renaissance und Barock. Eine Untersuchung über Wesen und Entstehung des Barockstils in Italien. München : T. Ackermann, 1888. 135 p.
Вечерський В. В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 153.
Moretti Sgubini A. M. Il Museo Nazionale etrusco di Villa Giulia — guida breve. Roma : L'Erma di Bretschneider, 2024. 96 p.

Галерея

Внутрішній двір, вигляд у бік німфея
Галерея першого внутрішнього двору
Інтер'єр галереї

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Вілла Джулія в Римі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вілла Джулія в Римі (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.01.2025