Арка тріумфальна

А́рка тріумфа́льна (від лат. arcus — дуга і triumphus — урочистий в’їзд переможця) — капітальна або тимчасова архітектурна споруда репрезентативно-меморіального призначення.

Арка тріумфальна імператора Тита у м. Римі

Історична довідка

У Стародавньому Римі тріумфальні арки споруджували з доби Республіки на честь військових перемог полководців, пізніше — імператорів. Архітектурні форми запозичено в етрусків.

У м. Римі збережено три тріумфальні арки з відомих 36: імператорів Тита (81), Септимія Севера (203-205), Костянтина І Великого (312). Римські тріумфальні арки збережено у багатьох містах Європи (Ріміні, тепер Італія; Оранжі, тепер Франція), Західної Азії (Герасі, тепер Джераш, Йорданія; Латакії, тепер Сирія) та півночі Африки (Лептіс Магна, тепер Лівія; Тимгаді, тепер Алжир). Традицію спорудження тріумфальних арок для уславлення полководців, їхніх перемог та воєнної доблесті відроджено в Європі у Новий час і поширено по всьому світу. Найвідомішими є тріумфальні арки на площах Карусель і Зірки (тепер Шарля де Голля) у м. Парижі, Брама Індії у м. Нью-Делі (Індія), Меморіальна арка солдатів і матросів у м. Нью-Йорку, США.

В Україні традиція спорудження тріумфальних арок поширена у 17 — середині 20 ст. (Арка тріумфальна в Новгороді-Сіверському).

Характеристика

Капітальні тріумфальні арки мурували з каменю, цегли, а тимчасові зводили з дерева. Їх споруджували у вигляді великої за розмірами монументальної одно- або трипрогонової арки з таким розрахунком, щоб крізь середню арку могли вільно крокувати військові підрозділи та проїздити кіннотники. У трипрогоновій композиції середній проїзд ширший і вищий, ніж бічні. Арки проїзду перекрито циліндричними склепіннями. Архітектурне вирішення — з застосуванням ордера архітектурного: арки фланковано колонами (напівколонами, пілястрами) на п’єдесталах, увінчано антаблементами з карнизами й високими аттиками. Площини аттиків і пілонів обабіч середньої арки були місцем розташування меморіальних написів, скульптурних композицій у вигляді барельєфів, горельєфів (арматура, декор), або статуй у нішах. Іноді аттик увінчувала скульптурна група, зокрема й у вигляді квадриги (Арка Миру у м. Мілані, Італія; Арка Веллінгтона у м. Лондоні).

Література

  1. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 23-24.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 417.
  3. Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 65.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Арка тріумфальна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арка тріумфальна (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
27.07.2022

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶