Бельведер у Ватикані

Бельведер у Ватикані. Генеральний план:
1 – собор св. Петра; 2 – Площа перед собором св. Петра; 3 – Апостольський палац із двориком св. Дамазо; 4 – Сикстинська капелла;
5–7 – Бельведер із дворами: 5 – Бельведерським, 6 – Бібліотечним, 7 – Саду Пінії.
Джерело ілюстрації: Бартенев И. А. Зодчие итальянского Ренессанса. Ленинград : Объединение государственных издательств, Ленинградское отделение, 1936.
Бельведер у Ватикані. Двір Саду Пінії з екседрою. Фото В. Вечерського
Бельведер у Ватикані. Бельведерський двір. Фото В. Вечерського

Бельведе́р у Ватика́ні (італ. Belvedere — прекрасний вид) — північна частина Апостольського (Ватиканського) палацу, офіційної резиденції Папи Римського у Ватикані; частина пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКОРиму історичний центр, володіння Ватикану, церква Сан-Паоло-Фуорі-ле-Мура.

Міститься на північ від собору святого Петра в Римі, підіймаючись угору схилом Ватиканського пагорба.

Історична довідка

Назва походить від старої папської вілли Бельведер, відомої на Ватиканському пагорбі з першої половини 15 ст. Звідси відкривався краєвид на стару базиліку святого Петра. 1503 папа Юлій ІІ за рекомендацією Рафаеля Санті доручив архітектору Д. Браманте в рамках загального проекту реконструкції собору святого Петра і папської резиденції упорядкувати цю місцевість, перетворивши її на регулярний сад для експонування папського зібрання античної скульптури. За зразком великих античних римських вілл, Д. Браманте запропонував обмежити по периметру корпусами галерей прямокутний внутрішній двір розміром 300 × 100 м, розташований на трьох рівнях. Будівництво розпочато 1504, призупинено 1514 після смерті замовника й архітектора. 1531 зруйнувалася східна галерея, відновлена архітектором Б. Перуцці. Із 1541 комплекс добудовував архітектор А. да Сангалло, завершив 1565 архітектор П. Лігоріо (1513–1583; Італія).

Бельведер змінив первісне музейно-рекреаційне призначення на парадний простір для урочистостей папської знаті, тріумфальних маніфестацій і театральних вистав. Це мало підкреслити авторитет папської влади. Горішній двір Саду Пінії (соснової шишки) був театром просто неба, призначеним для театральних і циркових вистав, перегонів та пантомім. 1578–1580 над північною галереєю надбудували Григоріанську (Вітряну) вежу, в якій розмістили папську обсерваторію. 1585–1590 за проектом архітектора Д. Фонтана (1543–1607; Італія) первісно цілісний внутрішній простір трьох дворів був розділений посередині поставленим на місці колишніх парадних сходів поперечним корпусом бібліотеки папи Сикста V (тепер Апостольська бібліотека).

1817–1822 паралельно до бібліотечного збудували Новий корпус музейного призначення. Утворилося три відокремлені внутрішні двори. Бельведерський двір використовують як автостоянку. Тепер тут містяться Ватиканські музеї.

Характеристика

Бельведер є видовженою (300 м) лінійною просторовою композицією трьох закритих дворів, послідовно розташованих на терасах, що понижуються з півночі на південь у бік собору святого Петра: Саду Пінії, Бібліотечного, Бельведерського. Двори обмежені монументальними корпусами від 2 до 5 поверхів заввишки. Це повністю закрита, розрахована на внутрішнє (інтер’єрне) сприйняття строго регулярна прямокутно-прямолінійна композиція, поздовжня вісь якої підкреслена двома екседрами (з північного й південного боків) та (первісно) двома парадними сходами по центру (тепер на їхньому місці — Новий корпус та Апостольська бібліотека).

Попри пізніші перебудови, як архітектурному витвору Високого ренесансу композиції притаманна монолітність і простота архітектурної пластики на основі використання ордера архітектурного з мотивом ордерної аркади. Враження величності досягнуто не за рахунок декоративних елементів, а силою і виразністю основних архітектурних мас.

Сучасною архітектурною домінантою ансамблю є північна екседра у дворі Саду Пінії зі встановленою на терасі по центру бронзовою скульптурною композицією у вигляді великої шишки пінії з павичами обабіч.

Значення

Бельведер у Ватикані є найвищим архітектурним досягненням Д. Браманте, яке вплинуло на пізнішу палацову архітектуру стилю бароко. Його композицію відтворено у Віллі Джулія в Римі архітектора Дж. Віньйоли.

Додатково

1990 у центрі двору Саду Пінії встановлено бронзову скульптуру «Сфера у сфері» скульптора А. Помодоро (1926, Італія).

Література

  1. Gallico S. Vatican. Roma : Musei Vaticani, 1999. 128 p.
  2. Вечерський В. В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 144.
  3. Бартенев И. А. Зодчие итальянского Ренессанса. Москва : Б.С.Г.-ПРЕСС, 2007. 382 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бельведер у Ватикані // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бельведер у Ватикані (дата звернення: 1.03.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ