Букінгемський палац у Лондоні
Букінге́мський пала́ц (англ. Buckingham Palace) — головна офіційна резиденція британських монархів у м. Лондоні (Велика Британія).
Зміст
Загальні відомості
Розташований в історичному центрі міста в районі Вестмінстер. Головним фасадом звернений до розташованих на схід від нього найважливіших державних споруд і комплексів: Вестмінстерський палац, Вестмінстерське абатство, Вестмінстерський собор, резиденція прем'єр-міністра на Даунінг-стріт. Від них палац відділений Сент-Джеймським парком з однойменним озером. До палацу прилягають з півночі Грін (Зелений) парк, із заходу — Букінгемський палацовий сад. З північного боку Сент-Джеймського парку розташований старовинний королівський Сент-Джеймський палац, який також є офіційною резиденцією британських монархів: усі посли іноземних держав вважаються акредитованими при Сент-Джеймському королівському дворі, хоча вірчі грамоти тепер вручають у Букінгемському палаці.
На площі перед головним фасадом стоїть пам’ятник королеві Вікторії, який разом із палацом формує композицію архітектурно-пластичних домінант в архітектурному середовищі.
Історична довідка
Збудовано 1703 як міський родинний будинок поета й державного діяча Дж. Шеффілда, першого герцога Бекінгемського (1648–1721; Велика Британія). 1761 король Георг ІІІ придбав для себе приватно цей двоповерховий із мезоніном і флігелями будинок, після чого його почали розбудовувати, доповнюючи новими корпусами. Від 1826 архітектор Дж. Неш виконував масштабну реконструкцію, в результаті якої колишній приватний будинок перетворено на палац із головним корпусом і двома бічними раменами довкола курдонера. Проте будівельні роботи було виконано настільки неякісно, що в палаці неможливо було мешкати, тож архітектора, звинуваченого у зловживаннях, звільнили.
1837 королева Вікторія під час вступу на престол оголосила палац офіційною королівською резиденцією.
Архітектор Е. Блор (запрошений ще королем Вільгельмом IV) 1831–1838 завершив масштабну перебудову палацу, усунув помилки попередника. 1847–1850 він же реконструював східний фасад палацу. У результаті утворилося закрите прямокутне в плані каре, головний фасад якого 1913 реконструйовано у стилі неокласицизму. 1853 створено найбільше приміщення палацу — велику Бальну залу розмірами 36×18 м. 1855 у ній встановлено орга́н, виготовлений 1818.
Від 1861 королева Вікторія не мешкала у палаці і його занедбано.
Функції головної резиденції монархів тут відновлено на початку 20 ст. Під час Другої світової війни палац сім разів зазнав бомбардувань Люфтваффе, проте значних руйнувань вони не завдали.
Характеристика
Палац у стилі неокласицизму у плані має форму каре з великим внутрішнім двором. Споруда чотириповерхова: рустований (див. Руст) цоколь несе два горішні й аттиковий (див. Аттик) поверхи, фасадні площини яких прикрашено пілястрами коринфського ордера. Головний фасад симетричний із центральним і бічними ризалітами, що оформлені як двоколонні портики в антах, увінчані трикутними фронтонами. Загальна площа палацу 77 110 кв. м. У ньому понад 770 приміщень і кімнат. Оформлення інтер’єрів виконано у різних стилях, популярних протягом 19 — початку 20 ст. від класицизму до модерну. Крім особистих покоїв монарха тут є Тронна, Банкетна і Бальна зали, Блакитний, Зелений, Жовтий і Білий салони, Багряна вітальня, Музична кімната, Хрестова і Східна галереї, Китайська їдальня, численні приміщення для персоналу (орієнтовно 450 осіб), королівська картинна галерея з мистецькими творами світового рівня, колекції порцеляни, антикварних меблів тощо. Тут є басейн, кінотеатр, поштове відділення, бункер.
У палаці монарх мешкає постійно, крім серпня і вересня, коли щорічно (від 1992) за його відсутності протягом 60 днів палац доступний для відвідувачів (туристів, екскурсантів, іншою публіки). Зазвичай, екскурсії до королівського палацу проводять у той період, коли монарх переїжджає у свою літню резиденцію в Шотландії.
Над палацом піднімають королівський штандарт, коли у ньому присутній монарх, коли ж ні — на флагштоку майорить державний прапор. Тут відбуваються офіційні державні заходи, прийоми, аудієнції, банкети, святкування, в яких щорічно беруть участь загалом до 50 000 осіб. У палаці зупиняються на ночівлю керівники держав, які прибувають до Великої Британії з державними візитами. Незважаючи на наявність відповідної охорони (театралізована зміна вартових-гвардійців регулярно збирає значну кількість глядачів), ставалися серйозні інциденти, пов’язані з порушенням безпеки (1981, 1982, 1993, 1994, 1995, 1997, 2003, 2004). 2020 виконано ремонт палацу.
У політичному жаргоні журналістів, урядовців і політиків словосполучення «Букінгемський палац» використовується як атрибут держави для означення британського монарха.
Додатково
- 15.09.1940 над Букінгемським палацом пілот королівських ВПС Р. Холмс (1914–2005; Велика Британія) на винищувачі протаранив і знищив німецький бомбардувальник.
- За оцінкою британської газети «Дейлі Експрес» (англ. «Daily Express»), станом на 2020 вартість палацу як об’єкта нерухомості становила від 01 до 5,5 млрд фунтів стерлінгів.
Література
- Williams N. Royal Homes of Great Britain from Medieval to Modern Times. Cambridge : Lutterworth Press, 1971. 128 p.
- Robinson J. Buckingham Palace: The Official Illustrated History. London : Royal Collection Publications, 2011. 144 p.
- Hicks A. Buckingham Palace: The Interiors. New York : Rizzoli, 2018. 255 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Букінгемський палац у Лондоні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Букінгемський палац у Лондоні (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.07.2024
