Мезонін
Мезоні́н (фр. mezzanine, італ. mezzanino — напівповерх, антресоль, від італ. mezzano — середній, з лат. medius — середній) — горішній напівповерх над середньою частиною невеликого малоповерхового житлового будинку.
Мезоніни характерні для міських і заміських житлових будинків, особняків стилю класицизму протягом кінця 18–19 ст. В Україну занесено з Італії.
Призначення приміщення у мезоніні могло бути як житловим, так і господарським. Мезонін часто композиційно (див. Композиція) пов’язаний із центральним ризалітом чи портиком головного фасаду будинку; зазвичай має лоджію або балкон. Приміщення в мезоніні нижчі за приміщення першого поверху будинку.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 164.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Мезонін // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мезонін (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.05.2023
