Храм Аполлона в Дідімі
Хра́м Аполло́на в Діді́мі (грец. Ναός του Απόλλωνα στα Δίδυμα) — антична язичницька культова споруда, архітектурно-археологічна пам’ятка, м. Дідіма, провінція Айдин, Туреччина.
Розташований у рівнинній місцевості за 18 км на південь від античного міста-порту Мілета, з яким територію храму у давнину поєднувала Священна дорога.
Історична довідка
На цьому місці від 10 ст. до н. е. відоме священне водне джерело в гаю, біля якого був найвідоміший на теренах Малої Азії оракул. У Давній Греції він був так само впливовий і важливий, як Дельфійський оракул. У 7 ст. до н. е. тут збудовано храм з оракулом Аполлона. Жерці (див. Жрецтво), що прибули з м. Дельф, 550 до н. е. — 530 до н. е. замінили старий храм новим. Його зруйнували перси 494 до н. е. унаслідок воєнних дій. Александр Македонський 331 до н. е. відвідав місцевість і наказав відбудувати храм. Після 313 до н е. архітектори Пеоній Ефеський і Дафніс Мілетський (обидва 4 ст. до н. е.; тепер Туреччина) розпочали будівництво, яке тривало до 165 до н. е. й не було завершене. В епоху правління тут Римської імперії подальші будівельні роботи тривали до 1 ст. Візантійський імператор Феодосій ІІ (401–450; тепер Туреччина) перетворив храм на християнський. На місці його частини збудовано базиліку, іншу частину перетворено на фортецю. Остаточно зруйновано землетрусом 1493, коли обвалилися усі колони, крім трьох.
Археологічні розкопки виконують тут від 18 ст. археологічні експедиції з Великої Британії, інших європейських країн. Значну кількість збереженого скульптурного декору демонтовано й переміщено до Британського музею.
Характеристика
Характеристики перших двох стародавніх храмів на цьому місці є дискусійними. Третій храм, збудований упродовж 4 ст. до н. е. — 1 ст. збережено на значну висоту, попри втрату більшості колон. Це зведений із мармуру диптер іонічного ордера з гіпетральною (без стелі й даху) целою. Прямокутний у плані семиступінчастий стереобат розмірами в плані по низу 118,3×60,1 м та 109,3×51,1 м угорі був основою для двох рядів колон (по 10 у ряд на причілках і по 21 на поздовжніх фасадах), діаметром до 2 м і заввишки 20 м кожна. Загальна кількість колон у колонадах — 108 (із них на своєму первісному місці збережено 3). Вони оточували прямокутні у плані внутрішні приміщення завдовжки 87,4 м і завширшки 29,2 м, що складалися з трьох частин: глибокого пронаоса в антах із 12-ма колонами; за ним містилася підвищена на 1,5 м зала оракула, стелю якої підтримували дві колони коринфського ордера. Таке архітектурне вирішення перекрило доступ у священні приміщення усім, крім жерців. Далі широкими сходами можна спуститися у понижену гіпетральну целу, в кінці якої просто неба розміщено едикулу Аполлона у вигляді невеличкого чотириколонного храмика-простиля іонічного ордера. Всередині його було священне джерело води, над яким стояла бронзова статуя Аполлона. Особливу сакральність місця підкреслювала місцева легенда про те, що Лето народила Аполлона саме тут. Внутрішні стіни гіпетральної цели розчленовано пілястрами. Усю споруду пишно декоровано барельєфами й орнаментами.
Значення
Це був перший і найбільший у Греції мармуровий диптер іонічного ордера з гіпетральною целою та один із найбільших храмів античного світу з найтривалішим періодом будівництва, так і не завершений остаточно. Унікальний за архітектурним типом, найвищою якістю скульптурного декору й відносно доброю збереженістю.
|
Література
- Gruben G. Die Tempel der Griechen. 3, durchgesehene Auflage. München : Hirmer, 1980. 478 s.
- Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 46–47.
- Тимофієнко В. Історія архітектури Стародавнього світу. Київ : Наукова думка, 2006. С. 366–367.
- Furtwängler A. Didyma: Ein Überblick über die jüngeren Forschungen // Colloquium Anatolicum. № 8. 2009. P. 1–21.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Храм Аполлона в Дідімі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Храм Аполлона в Дідімі (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.12.2025
