Пронаос
Прона́ос (від грец. πρò — перед і ναός — місце перебування божества, храм) — відкрита з фасаду частина античного грецького, римського храму, розташована між вхідним портиком і наосом.
Пронаос походить від продомоса — передпокою, вестибюля, відомого у мікенських (див. Крито-Мікенська культура) мегаронах 14–13 ст. до н. е. У Давній Греції пронаос влаштовували у храмах більшості архітектурних типів (периптер, простиль, амфіпростиль, диптер, псевдопериптер тощо) і посвячень. У грецькій традиції, якщо храм присвячено божеству, то пронаос був зі сходу, якщо герою — то із заходу. Від наосу пронаос відділяла стіна з дверима. З боків його обмежували анти, які були продовженням поздовжніх стін наоса, спереду — дві колони в антах. Пронаос мав стелю і дах, спільні з наосом. В етруських (див. Етруски) і римських храмах пронаос був більшим, ніж у грецьких, видовженим і піднятим (як і весь храм) на високий подіум так, що до нього можна було потрапити, тільки піднявшись сходами. У Пантеоні в м. Римі вхідний восьмиколонний портик є зовнішньою межею простору пронаоса; його поділено поздовжніми колонадами на три нави, з яких вужчі бічні закінчуються екседрами, а ширша середня — головним входом у ротондальну целлу. Із пронаоса у середньовіччі розвинувся нартекс християнського храму.
Галерея
|
Література
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 345.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 31.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Пронаос // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Пронаос (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.05.2024
