Троїцька церква в Новому Білоусі

Троїцька церква з дзвіницею в Новому Білоусі

План

Тро́їцька це́рква в Ново́му Біло́усі — православний храм, архітектурна пам’ятка національного значення, Чернігівський район, Чернігівська область, Україна.

Одноверха дерев’яна церква стоїть у центрі села на трикутному у плані подвір’ї поблизу перетину кількох вулиць. Це архітектурна домінанта серед малоповерхової садибної забудови. За 30 м на південний захід від церкви міститься невисока дерев’яна дзвіниця.

Історична довідка

Пам’ятку не датовано. У літературі поширено датування 17 ст. та 1646, проте це не базується на документальних джерелах. Найвірогідніше, церкву збудовано у першій половині 18 ст. (не пізніше 1739), дзвіницю — на зламі 18–19 ст. Відомі документи про ремонт церкви 1777. Первісно вона була тридільною, з одним двозаломним верхом над навою. У першій половині 19 ст. до бабинця із заходу прибудовано тамбур з чотириколонним ґанком (колони спарені), увінчаним масивним трикутним фронтоном. Тоді ж до нави з півночі й півдня прибудовано великі прямокутні в плані притвори з такими самими ґанками. Унаслідок прибудов церква стала хрещатою п’ятидільною.

Тепер це парафіяльний православний храм, що від 1979 має статус пам’ятки архітектури.

Характеристика

Нава й бабинець прямокутні у плані, вівтар — гранчастий. Стіни вівтаря й бабинця значно нижчі, ніж стіни центрального четверика (нави). Обабіч вівтаря маленькі прямокутні у плані дияконник і жертовник. Завдяки домінуванню центрального четверика з ярусним верхом і поступовому пониженню інших об’ємів споруда має виразно центричну пірамідальну композицію. В інтер’єрі панує висотно розкритий простір восьмигранного верху, широкі грані якого поярусно стягнуто різьбленими ригелями-затяжками. Бічні рукави, вівтар і бабинець перекрито пласкими стелями по дерев’яних балках. Збережено різьблений із липи іконостас 18 ст. Церкву складено з соснових тесаних колод на цегляному підмурку, стіни ззовні ошальовано дошками горизонтально. Дахи щипцеві й вальмові, по дерев’яних кроквах, покриті, як і ярусний верх, покрівельною сталлю.

Чотиригранну двоярусну дзвіницю зрубної (див. Зруб) конструкції увінчано високим наметовим дахом з ліхтарем і маківкою. Зруб ошальовано дошками. Ярус дзвонів має чотири шестикутні отвори, орієнтовані за сторонами світу.

Значення

Троїцька церква є унікальним, повністю збереженим витвором Чернігово-Сіверської школи дерев’яної монументальної архітектури ранньомодерного часу.

Вигляд зі сходу
Інтер’єр
Ригелі-затяжки в інтер’єрі
Дзвіниця

Література

Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. Київ : Українська радянська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. С. 806.
Вечерський В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : А.С.С., 2005. С. 183–184.
Таранушенко С. Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України. 2-ге вид. Харків : Савчук О. О., 2017. С. 558–559; 816.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Троїцька церква в Новому Білоусі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Троїцька церква в Новому Білоусі (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.07.2025