Колода (будівництво)

Коло́да (від праслов’ян. Kolda, первісно — щось розсічене, розщеплене, відтяте; чурбак, пень), кругляк — оброблений стовбур дерева; круглий у перерізі видовжений елемент, який використовують у дерев’яному будівництві, зокрема з нього складають зруб.

Зруби, складені з колод (кругляка)

Зрубаний (зрізаний) стовбур дерева очищають від гілок, сучків, кори, обрізають окорінок і верхівку. Виготовлена у такий спосіб колода має діаметр не менше 13 см, довжину не менше 4 м. У будівництві використовують переважно колоди завдовжки 6–8 м.

Колоду діаметром до 13 см називають жердиною.

Колоди використовують у будівництві з давніх часів у зрубних і каркасних (див. Каркас) конструкціях.

Колоду, закопану (забиту) вертикально в землю, називають стовпом або палею. Палі, виставлені в ряд, — частоколом чи палісадом.

Горизонтально покладені колоди, з яких сформовано кронштейн будівлі чи споруди, називають випускними.

Короткі обрізки колод (чурбаки) використовують для господарських потреб.

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 219.
Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства Національної академії наук України, 2006. С. 216.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Колода (будівництво) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Колода (будівництво) (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.05.2023