Притвор
Притво́р — невелике крите приміщення перед входом у церкву.
У ранньохристиянській архітектурі притворами були відкриті портики або закриті галереї перед головними входами в храми (нартекси, екзонартекси), призначені для оглашенних. У притворах відправляли літії і треби (див. Требник). Притвори відомі в мурованих церквах Давньої Русі з 11 ст. (Церква Спаса на Берестові в Києві).
Необхідність притворів зумовлена природно-кліматичними умовами України, за яких у холодну пору року некомфортно входити у храм безпосередньо знадвору, без невеликого поміжного приміщення, що зберігає тепло й унеможливлює протяги. Притвор вужчий і нижчий за храм; відділений від його основного приміщення капітальною стіною.
У дерев’яних і мурованих церквах в Україні притвори бувають чотиригранними або гранчастими, перекритими склепіннями чи пласкими стелями, під двосхилими або стіжковими дахами, увінчані банями чи верхами. Іноді над притвором влаштовували дзвіницю. Притвори були як перед головним входом до церкви (як правило, західним), так і перед обома бічними — південним і північним (Вознесенський собор Флорівського Вознесенського монастиря у Києві). Тепер церковні притвори виконують функції тамбурів.
Література
- Вечерський В. Притвор // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 232.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 344.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 73.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Притвор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Притвор (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.10.2023