Ригель (будівництво)

Ригель. Ригелі (позначено жовтим кольором), що з’єднують крокви у дерев’яній конструкції ґотичного даху

Ри́гель (від нім. riegel— поперечина, з лат. regula — правило, перен. — лінійка, планка) — лінійний горизонтальний чи похилий тримальний елемент каркасу споруди (балка, стрижень, ферма), на який спираються балки або плити чи панелі перекриття. Ригелі є горизонтальними тримальними елементами фахверку. Ригель з’єднує жорстко або шарнірно вертикальні опори — колони, стояки, а також крокви в конструкції даху. Ригель може бути суцільним або ґратчастим, різного поперечного перерізу (прямокутний, тавровий тощо).

Залежно від конструктивних особливостей каркасу споруди ригель виготовляють із дерева, сталі, залізобетону. У сучасному будівництві ригель зазвичай є елементом конструкції рамного (див. Рама) типу (ригелеві рами) і слугує опорою для ригелевого перекриття чи покриття.

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 255.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 361.
Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 189.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Ригель (будівництво) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ригель (будівництво) (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.11.2023