Сангалло, Антоніо да (Молодший)

Сангалло, Антоніо да (Молодший)
Справжнє ім’я	Antonio da, Antonio Cordini
Справжнє прізвище	Sangallo il Giovane
Народження	12.04.1484
Місце народження	Флоренція
Смерть	03.08.1546
Місце смерті	Терні, Умбрія
Місце діяльності	Італія
Напрями діяльності	Архітектура, фортифікація

Церква Санта-Марія-ді-Лорето у м. Римі

Санга́лло, Анто́ніо да (Молодший) [ італ. Sangallo il Giovane, Antonio da; справжнє ім’я — Антоніо ді Бартоломео Кордіні (італ. Antonio di Bartolomeo Cordini); 12.04.1484, м. Флоренція, тепер область Тоскана, Італія — 03.08.1546, м. Терні, тепер область Умбрія, Італія] — архітектор, військовий інженер, представник Високого Ренесансу, автор низки споруд у м. Римі.

Життєпис

Найвідоміший член сім’ї флорентійських майстрів да Сангалло: дід Ф. Дж. да Сангалло (1405–1480; тепер Італія) був теслею, будівничим, меблярем і різьбярем по дереву на службі династії Медічі. Дядько Дж. Дж. да Сангалло (1445–1516; тепер Італія) був у Медічі головним архітектором, скульптором і військовим інженером. Інший дядько, А. Дж. да Сангалло (Старший) (1455–1534; тепер Італія), — архітектор, скульптор і настільки авторитетний військовий інженер, що його називали «батьком сучасної фортифікації», маючи на увазі успішне запровадження бастіонної (див. Бастіон) системи оборонних споруд. Двоюрідний брат Б. да Сангалло (1481–1551; тепер Італія) — архітектор, художник, сценограф; інший двоюрідний брат, Ф. да Сангалло (1494–1576; тепер Італія), — скульптор.

Навчався в сімейній майстерні у м. Флоренції. 1503 разом із дядьком Дж. да Сангалло переїхав до м. Рима на службу Папі Римському Юлію ІІ. Став помічником Д. Браманте на будівництві собору Святого Петра в Римі (спершу цю справу доручили Дж. да Сангалло, та йому не судилося її навіть розпочати). Перебуваючи на службі у Святого Престолу, А. да Сангалло (Молодший) постійно мешкав і працював у м. Римі, навіть після розгрому його 1527 військом імператора Священної Римської імперії германської нації Карла V Габсбурга. Став настільки заможним і шанованим майстром, що наприкінці життя збудував для своєї родини на вулиці Віа Джулія власний великий палаццо Саккетті; удостоївся честі бути похованим у соборі Святого Петра в Римі, хоча побудувати його не встиг через передчасну смерть від малярії під час виконання гідротехнічних робіт у м. Терні.

Творчість

На початку фахової діяльності у м. Римі працював теслею, будівельним підрядником. Від 1507 став проєктувати й будувати невеликі костели центричного і зального архітектурних типів, а також палаццо, з урахуванням як наявного досвіду зведення типово флорентійських будов, так і нових вимог римської аристократії щодо більшої репрезентативності їхніх резиденцій. Першою успішною спробою став палаццо Бальдасіні у м. Римі, а першим великим успіхом загальноєвропейського масштабу — палаццо Фарнезе у м. Римі. У ньому майстер, не застосувавши на фасадах ордерних (див. Ордер архітектурний) членувань, розвинув тип флорентійського триярусного палаццо з внутрішнім аркадним (див. Аркада) двором. Це — зразок для палацового будівництва у Європі на наступні 300 років. Банк Святого Духа у м. Римі — перший приклад вирішення парадного входу в репрезентативну споруду з її наріжної частини на перехресті вулиць. За проєктами і під безпосереднім керівництвом А. да Сангалло (Молодшого) збудовано багато бастіонних укріплень як у м. Римі (здебільшого в районі Ватикана), так і за його межами.

На спорудженні собору Святого Петра в Римі працював як помічник Д. Браманте, згодом — Рафаеля Санті, від 1520 — Б. Перуцці. Під час відсутності останнього у м. Римі 1527–1532 будову очолював А. да Сангалло (Молодший), котрий таким чином брав участь у реалізації різних проєктних концепцій: первісної центричної Д. Браманте і Б. Перуцці та базилікальної (див. Базиліка) Рафаеля Санті. 1534 Папа Римський Павло ІІІ призначив його головним архітектором собору й наказав повернутися до композиції базилікального храму з планом у вигляді латинського хреста. Це було виконано. Проте у своєму проєкті А. да Сангалло (Молодший), шануючи творчі задуми попередників, зберіг і навіть посилив домінантну композиційну роль високого центрального купола стрілчастих обрисів. Головний фасад він фланкував двома високими вежами дзвіниць. Відповідно до свого проєкту А. да Сангалло (Молодший) виготував дерев’яний макет собору у великому масштабі. Тепер він зберігається й експонується у Ватикані. Наступник архітектора, Мікеланджело Буонарроті, очоливши будову, запропонував власний, принципово відмінний проєкт, згідно з яким собор зрештою і збудовано.

Т в о р и (усі – в Італії):

церква Санта-Марія-ді-Лорето у м. Римі 1507;
палаццо Бальдасіні у м. Римі 1510–1515;
палаццо Фарнезе у м. Римі 1515–1546 (горішній карниз створив Мікеланджело Буонарроті);
Банк Святого Духа у м. Римі 1520;
цитадель у м. Анконі (тепер область Марке) 1532;
каплиця Святого Павла в Апостольському палаці у Ватикані 1534–1540;
бастіони оборонних мурів м. Рима 1537 (збережено 2 «бастіони Сангалло»);
церква Санто-Спіріто в Сасії у м. Римі 1538–1545;
палаццо Саккетті у м. Римі 1542–1546;
проєкт собору Святого Петра в Римі 1534-1546 (не ралізовано).

Церква Санто-Спіріто в Сасії у м. Римі
Банк Святого Духа у м. Римі
Палаццо Фарнезе у м. Римі
Головний фасад
План
Макет

Визнання

А. да Сангалло (Молодшого) визнано одним із чільних діячів Високого Ренесансу в Італії, коли творчий центр архітектурної діяльності перемістився із м. Флоренції до м. Рима. Разом із Д. Браманте, Рафаелем Санті, Б. Перуцці, своїми родичами та учнями (їх Мікеланджело Буонарроті називав «сектою Сангалло») створив ту монументальну ордерну стилістику римської архітектури, яка зробила її найвпливовішою в історії Західної цивілізації.

Література

Вечерський В. В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 143–146.
Marta R. Antonio da Sangallo il Giovane: architetto, urbanista, archeologo, ingegnere. Roma : Kappa, 2007. 225 p.
Frommel C. Architettura del Rinascimento Italiano. Milano : Skyra, 2009. 360 p.
Wölfflin H. Heinrich Wölfflin Gesammelte Werke : in 6 bd. Basel : Schwabe, 2023. Bd. 2: Renaissance und Barock Eine Untersuchung über Wesen und Entstehung des Barockstils in Italien 1888. 444 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Сангалло, Антоніо да (Молодший) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Сангалло, Антоніо да (Молодший) (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.03.2025