Кутна Гора: історичний центр міста з церквою Святої Варвари і собором Богородиці у Седлеці
|
Кутна Гора: історичний центр міста з церквою Святої Варвари і собором Богородиці у Седлеці | |
|---|---|
| Країна | Чехія |
| Місце розташування | Середньочеський край |
| Площа | 62,437 га; буферна зона 649,9 га. |
| Рік внесення | 1995 |
| Критерії | (ii)(iv) |
Ку́тна Гора́: істори́чний це́нтр мі́ста з це́рквою Свято́ї Варва́ри й собо́ром Богоро́диці у Седле́ці (англ. Kutna Hora: Historical Town Centre with the Church of St. Barbara and the Cathedral of Our Lady at Sedlec) — ансамбль забудови середньовічного міста; пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1995), Середньочеський край, Чехія.
Зміст
Розташування. Складники
Історичний центр міста розташовано на плато над долиною р. Врхліце (басейн р. Ельби). Зі східного боку є гора, яка дала назву місту (кутна гора — така, яку розкопують для видобування корисних копалин; тут — срібної руди). За 1,5 км на північний схід від історичного центру міститься колишній цистерціанський (див. Цистерціанці) монастир (тепер тютюнова фабрика фірми «Філіп Моріс») із собором Богородиці (Пресвятої Богородиці й Святого Іоанна Хрестителя) у Седлеці. У 12 ст. Седлец був окремим поселенням, із якого розпочалося промислове освоєння краю; від 1950 це частина м. Кутна Гора.
Історична довідка
Кутну Гору засновано у 12 ст. як шахтарське поселення, що розвинулося внаслідок відкриття та розроблення багатих срібних руд з кінця 13 ст. Від 1300 тут діяв монетний двір, де з видобутого місцевого срібла (25 % від загальноєвропейського видобутку) до 1547 карбували знаменитий гріш празький — найпопулярнішу тогочасну монету. У 14 ст. Кутна Гора стала королівським містом, другим за значенням після м. Праги. У ньому з'явилися споруди й комплекси їх, що засвідчили процвітання цієї «скарбниці Чеського королівства». Костел Святої Варвари в Кутній Горі та колишній цистерціанський монастирський собор Богородиці у Седлеці справили значний вплив на культову архітектуру Центральної Європи. Тепер ці шедеври, репрезентуючи базилікальний архітектурний тип храму (див. Базиліка), є архітектурними домінантами добре збереженої середньовічної міської забудови з її вузькими непрямолінійними вулицями, обумовленими рельєфом місцевості. Вулиці щільно забудовано ошатними мурованими будинками у стилях готики (так званий Кам'яний будинок), ренесансу (так званий Градек — замочок, малий замок) і бароко (колегіум єзуїтів та костели різних католицьких орденів).
1304 місто тримав в облозі король Німеччини Альбрехт І Габсбург (1255–1308; тепер Швейцарія), що прискорило спорудження оборонних споруд (збережено частково). Гусити під час Гуситських війн 1419–1434 пограбували і зруйнували 1422 Седлец, 1424 Кутну Гору, після чого місто занепало. 1485 тут укладено Кутногірський релігійний мир між чеськими католиками і їхніми супротивниками, після чого місто стало відроджуватися. Але до середини 16 ст. срібні копальні було вичерпано й місто втратило своє промислове значення.
Забудова Кутної Гори зазнала пошкоджень від пожеж 1770 та 1823, проте загалом добре збереглася. Автентичність розпланування міста та архітектурних вирішень його споруд засвідчено систематичними науковими дослідженнями, виконаними після Другої світової війни. Консервацію і реставрацію пам'яток виконано відповідно до міжнародно визнаних критеріїв збереження культурної спадщини та з послідовним використанням історичних матеріалів і належно апробованих технологічних процедур. Відповідно до чеського законодавства окремі історичні споруди мають статус пам'яток культури (зокрема й національного значення), а історичний центр міста від 1961 має статус «заповідника міської спадщини».
Характеристика
Найвизначнішою пам’яткою в Кутній Горі є ґотична церква (костел) Святої Варвари, інтер’єр якої прикрашено фресками, що зображують світське життя середньовічного шахтарського міста. Колишній цистерціанський собор Богородиці Седлецької 1280–1320, поруйнований під час Тридцятилітньої війни, відбудував у стилі бароко 1699–1707 празький архітектор Ян Блажей Сантіні-Айхел (1677–1723; тепер Чехія). Тут він вперше реалізував свою концепцію «барокової ґотики», яка вплинула на розвиток центральноєвропейської архітектури. Найстаріші квартали міста збережено від початку 14 ст. Влашський (тобто італійський) двір, який включає південно-східну башту, датовано початком 14 ст., але значно перебудовано наприкінці 14 ст. Тут містилися послідовно сховище срібної руди, королівський монетний двір, королівська резиденція, що засвідчує прибудована пізніше королівська каплиця. Королівська каплиця є ґотичною пам'яткою, що добре зберегла цінний інтер'єр. Поблизу Влашського двору височить ґотичний костел Святого Якова з високою вежею 1320–1380. В інтер'єрі збережено ґотичні дерев'яні лави, вишукано декоровані. Градек є цікавим прикладом мініатюрного ґотичного палацу, характерного для регіону Центральної Європи, який збережено у первісному стані. Тепер Градек є музеєм перед входом у середньовічну шахту. Історичний центр Кутної Гори репрезентує специфічну середньовічну структуру міського розпланування, обумовлену гірничими роботами. Незважаючи на тривалий динамічний розвиток міста, його головні вулиці зберегли напрямки стародавніх шляхів поміж гірничими підприємствами, тобто давню модель комунікацій, що передувала фактичному виникненню міста. Ансамбль забудови середньовічного міста створено в результаті експлуатації срібних копалень.
Історична забудова, сформована архітектурними творами переважно періодів ґотики та бароко, утворює характерний міський краєвид на основі мальовничого ландшафту. Архітектурні панорами відкриваються з високої тераси 1703–1717 уздовж головного фасаду колегіуму єзуїтів 1667–1700. При цьому незвичайною особливістю є те, що міські оборонні споруди майже не збережено, проте більша частина архітектурного середовища неушкоджена і зберігає свідчення свого органічного розвитку. Багатство приватних будинків становить великий інтерес: окремі будівлі збережено цілком автентичними. Фасади низки з них вирізняються численними ґотичними елементами й архітектурними деталями (Кам'яний будинок), тоді як інші є характерними взірцями бароко 18 ст. Проте конструкції більшості цих будинків є середньовічними, що підтверджено детальним науковим дослідженням, яке виявило під ними підвали з мурованими циліндричними склепіннями та нижні поверхи в готичному стилі.
Площа території пам'ятки 62,437 га; буферної зони 649,9 га. Реалізацію Плану управління пам'яткою всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (менеджмент-плану) координує муніципалітет Кутної Гори з залученням фахових інституцій (Національний інститут спадщини тощо).
Значення
Пам’ятку «Кутна Гора: історичний центр міста з церквою Святої Варвари й собором Богородиці у Седлеці» внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 1995 під № 732 за критеріями (ii)(iv) як визначний приклад середньовічного міста, чиє багатство та процвітання базувалися на його срібних копальнях. Міська забудова включає багато споруд високої архітектурної та художньої якості, що справили глибокий вплив на подальший розвиток архітектури Центральної Європи.
|
Джерело
- Kutna Hora: Historical Town Centre with the Church of St. Barbara and the Cathedral of Our Lady at Sedlec // UNESCO World Heritage Convention. URL: https://whc.unesco.org/en/list/732
Література
- Poche E. Cechy. Umelecke pamatky. Praha : CTK-Pressfoto, 1982. P. 67.
- Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 234.
- Kalina P. Benedikt Ried a počátky záalpské renesance. Praha : Academia, 2009. 300 p.
- Pospíšil A. Zmizelá Kutná Hora. Praha : Paseka, 2009. 168 p.
- Kaufmann C. Kurztrip nach Kutná Hora (Kuttenberg). Reiseführer in Böhmens Schatzkammer. Berlin : Duck-Media, 2017. 40 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Кутна Гора: історичний центр міста з церквою Святої Варвари і собором Богородиці у Седлеці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кутна Гора: історичний центр міста з церквою Святої Варвари і собором Богородиці у Седлеці (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.11.2024
