Брунеллескі, Філіппо

Брунеллескі Філіппо. Скульптурне зображення архітектора на Соборній площі м. Флоренції, виконане 1835 скульптором Луїджі Пампалоні (Італія)

Брунеллескі, Філіппо

(Brunelleschi Lapi Filippo di ser)

Народження 1377
Місце народження Флоренція
Смерть 15.04.1446
Місце смерті Флоренція
Місце діяльності Флоренція
Напрями діяльності архітектура, скульптура
Традиція/школа Ренесанс
Оспедале деі Іноченті у м. Флоренції.
Фото В. В. Вечерського
Купол церкви Санта Марія дель Фіоре у м. Флоренції.
Фото В. В. Вечерського
Поперечний переріз церкви Санта Марія дель Фіоре у м. Флоренції
Схема підвісних дерев’яних риштовань, влаштованих Ф. Брунеллескі при будівництві купола церкви Санта Марія дель Фіоре
Інтер’єр базиліки Сан Лоренцо у м. Флоренції.
Фото В. В. Вечерського
Капела Пацці у м. Флоренції. Гравюра 19 ст.
Палаццо Пітті у м. Флоренції.
Фото В. В. Вечерського

Брунелле́скі, Філі́ппо (італ. Brunelleschi Lapi Filippo di ser; 1377, м. Флоренція, тепер регіон Тоскана, Італія — 15.04.1446, там само) — архітектор і скульптор епохи Відродження, основоположник раннього (Флорентійського) ренесансу, автор низки споруд у м. Флоренції, Італія.

Життєпис

Народився у заможній сім’ї нотаріуса. Отримав домашню гуманітарну освіту, вивчився на ювеліра. Вивчав рисунок, гравірування, живопис, скульптуру, механіку й математику. Спочатку займався ювелірним мистецтвом і скульптурою. Його помічником був Донателло, з яким дружив усе життя.

1401 узяв участь у конкурсі на найкращий проект скульптурних рельєфів бронзових дверей баптистерію Сан Джованні церкви Санта Марія дель Фіоре у Флоренції. Після програшу досвідченішому Л. Гіберті (який, зрештою, і виконав рельєфи) виїхав разом із Донателло до м. Рима, де 1402–1404 вивчав античні пам'ятки.

Повернувшись до м. Флоренції, опрацював теорію фронтальної (прямої) перспективи з єдиною точкою сходження паралельних ліній (вона справила значний вплив на мистецтво ренесансу).

1419 розпочав реалізацію свого першого архітектурного проекту — будівництво Оспедале деі Іноченті (притулку для позашлюбних дітей) на площі Сантіссіма Анунціата у м. Флоренції. Будівлю вважають першим архітектурним твором італійського ренесансу, її автора — творцем нового світового стилю. Відтоді на 25 років став неформальним головним архітектором м. Флоренції, одночасно керував спорудженням багатьох будівель. Працював на міську громаду, а не на приватних замовників. Іноді конфліктував із керівництвом міста, не виконував його розпоряджень, тому сидів у в'язниці. Його обирали до органів міського самоврядування, цінуючи і як військового інженера, який керував фортифікаційним будівництвом у багатьох містах Тоскани.

Займався також сценографією зі створенням спецефектів.

Найбільшої невдачі Брунеллескі як інженер зазнав 1430, коли його разом із Донателло, Л. Гіберті та Мікелоццо ді Бартоломео Мікелоцці (1396–1472; Італія) відрядили до м. Лукки (тепер регіон Тоскана, Італія), з яким тоді воювала Флоренція. За проектом Брунеллескі у квітні–червні 1430 збудовано систему дамб і шлюзів, щоб змінити річище р. Серкіо, затопити м. Лукку і змусити до капітуляції. Проте внаслідок помилки в розрахунках вода затопила не обложене місто, а військовий табір флорентійців, які зазнали поразки й звинуватили в ній Брунеллескі.

Головний проект його життя — купол церкви Санта Марія дель Фіоре. 1408 він уперше запропонував увінчати куполом середохрестя недобудованої готичної церкви, проте міська влада тоді рішення не ухвалила. 1418 оголошено конкурс на найкращий проект купола, для якого під керівництвом Брунеллескі виготовили модель розробленого ним купола в масштабі 1 : 12. Він також запропонував оригінальне інженерне вирішення і підйомні механізми власної конструкції, які уможливили будівництво на значній висоті без опертих на землю риштувань, що значно здешевило роботи. За цим проектом розпочалося будівництво, але його керівником призначили Л. Гіберті. Удавшись до хитрощів, Брунеллескі позбувся його 1427 і відтоді керував одноосібно до 1446. Купол збудували 1436 й оголосили новий конкурс — на світловий ліхтар (лантерну), який мав його увінчувати. Конкурс виграв проект Брунеллескі, будівництво розпочали 1446 й закінчили 1461 після смерті автора.

Бренеллескі мав велику славу й авторитет за життя. Зважаючи на заслуги, похований у церкві Санта Марія дель Фіоре. Поховання виявлено й археологічно досліджено 1972.

Творчість

Брунеллескі відкрив нову сторінку в історії світової архітектури, базуючись на вивченні античності та спадщині готики. Так, головний фасад та внутрішній двір Оспедале деі Іноченті він вирішив мотивом легкої ордерної аркади із застосуванням коринфського ордера. Це був його оригінальний винахід, зроблений задовго до того, як опублікували працю Вітрувія «10 книг про архітектуру» («De architectura libri decem»), що містила відповідні правила та рекомендації. Його учень Л.-Б. Альберті пізніше справедливо зазначив, що жоден античний архітектор не додумався б оперти арки безпосередньо на капітелі окремо поставлених колон; а для готичного майстра це звична справа.

Пізніше мотивом ордерної аркади Брунеллескі вирішив інтер’єри флорентійських церков Сан Лоренцо і Санто Спіріто. Куполи, створені ним, мають нервюрну (див. Нервюра) структуру, що також характерно для готики, як і стрілчастий обрис купола церкви Санта Марія дель Фіоре. Брунеллескі завершив грандіозну споруду, розпочату 1296, яка мала відобразити «велич тосканських народів». Оригінальність конструкції купола Брунеллескі полягала в каркасній (а не суцільній) структурі, що розвивала традиції готики і включала 8 великих і 16 менших ребер параболічних обрисів, пов’язаних горизонтальними кільцями. Купол подвійний, має внутрішню й зовнішню оболонки, між якими влаштовано сходи й галереї. Зовнішній діаметр — 53 м, повна висота — 115 м. Інженерне вирішення забезпечило легку й тривку конструкцію, що збереглася без пошкоджень і ремонтів.

Від архітекторів готики Брунеллескі відрізняє не тільки застосування класичних архітектурних ордерів, а й прагнення звести архітектурні композиції до кількох елементарних геометричних об’ємів (куб, циліндр, сфера), а також зосередженість на опрацюванні центричних купольних споруд (капела Пацці у м. Флоренції).

Серед робіт —

  • бронзовий рельєф «Жертва Ісаака» (1401);
  • дерев’яне «Розп’яття» в капелі Гонді церки Санта Марія Новела (1410–1415);
  • купол і ліхтар церкви Санта Марія дель Фіоре (1418–1461);
  • Оспедале деі Іноченті (1419–1427);
  • капела Пацці (1430–1443);
  • ротонда Санта Марія дельї Анджелі (1434–1437);
  • проект палаццо Пітті (1443–1458; усі — у м. Флоренції).

Здійснив реконструкції

  • старої ризниці базиліки Сан Лоренцо (1421–1426);
  • базиліки Сан Лоренцо (1421–1461);
  • базиліки Санто Спіріто (1444–1446; усі — у м. Флоренції).

Визнання

Брунеллескі — хронологічно перший і за творчим рівнем найавторитетніший архітектор раннього ренесансу.

Забезпечив домінування м. Флоренції та її майстрів у розвитку архітектури у 1420–1500.

Справив значний вплив на архітектурну творчість Л.-Б. Альберті, Мікеланджело Буонарроті.

Його споруди входять до складу пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Флоренції історичний центр.

Додатково

Порівняння монументальних будов, створених Брунеллескі на замовлення і коштом міського самоврядування м. Флоренції, з іншими аналогічними, замовниками яких були авторитарні правителі (королі, герцоги, римські папи), приводить до висновку: будови на замовлення самоврядування за наявності демократичного контролю провадили значно довше й складніше, зате й набагато якісніше та надійніше, ніж на замовлення автократів.

Література

  1. Николаев И. Профессия архитектора. Москва : Стройиздат, 1984. C. 192–208.
  2. Walker P. R. The Feud That Sparked the Renaissance: How Brunelleschi and Ghiberti Changed the Art World. New York : William Morrow, 2002. 269 p.
  3. Вечерський В. В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 138–141.
  4. Ricci M. Il genio di Brunelleschi e la costruzione della Cupola di Santa Maria del Fiore. Livorno : Sillabe, 2014. 230 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Брунеллескі, Філіппо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брунеллескі, Філіппо (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
28.07.2021


Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ