Альберті, Леон-Баттіста

Leon Battista Alberti2.jpg

Альбе́рті, Лео́н-Батті́ста (італ. Alberti, Leone Battista; 18.02.1404, м. Генуя, тепер область Лігурія, Італія — 25.04.1472, м. Рим, тепер Італія) — архітектор, учений, письменник, представник раннього Відродження. Писав латинською та італійською мовами.

Альберті, Леон-Баттіста

(Alberti, Leone Battista)

Рік народження 18 .02 1404
Місце народження Генуя, Італія
Рік смерті 25 .04 1472
Місце смерті Рим
Місце поховання Рим, Італія
Alma mater Болонський університет, Болонья
Напрями діяльності архітектура, літературна творчість


Життєпис

Походив зі знатної родини політичних вигнанців з Флоренції. Навчався спершу в м. Падуї, потім (1421–1428) у Болонському університеті, де 1428 отримав ступінь доктора канонічного права. З 1428 періодично мешкав у Флоренції, де став учнем Ф. Брунеллескі, родоначальника архітектурної стилістики раннього Відродження. Досліджував архітектурні пам’ятки античного Риму (1432–1434). Протягом 1432–1464 був службовцем папської курії в Римі та паралельно займався теорією архітектури, живопису, скульптури, музики, криптографії, математикою, письменницькою працею та архітектурною практикою.

Творчість

Архітектурні роботи

До споруд Альберті належать: палаццо Ручеллаї (1446–1451), лоджія Ручеллаї (1460), фасад церкви Санта Марія Новелла (1458–1478), капелла Ручеллаї при церкві Сан Панкратіо (1457–1467), всі — у м. Флоренції; церкви Сан Себастьяно (1460) та Сант-Андреа (1472), обидві — у м. Мантуї; церква Сан Франческо 1450–1461 у (м. Ріміні).

В архітектурній практиці проявив себе як новатор і знавець античності, створив численні зразки для наслідування: на фасаді палаццо Ручеллаї вперше апробував ордерну стіну; на головному фасаді церкви Санта Марія Новелла застосував принцип вирішення західних фасадів католицьких базилік (потім використовувався в світі до кінця 18 ст.): два яруси, центральний фронтон, парні волюти обабіч як пластичні поєднувальні елементи. У церкві Сант-Андреа в Мантуї композиція фасаду вирішена за принципом римської тріумфальної арки з застосуванням т. з. великого ордера.

Автор «принципу Альберті»: арки не повинні безпосередньо спиратися на капітелі колон, бо це суперечить смислу конструкцій античного архітектурного ордера.

Глибокий знавець архітектурної спадщини античного Риму й водночас архітектор-новатор; мав вирішальний вплив на формування архітектурної стилістики високого Ренесансу й теорії архітектури.

Наукові праці

Під впливом античної праці Вітрувія «10 книг про архітектуру» створив перший і найвпливовіший архітектурний трактат доби Відродження «10 книг про зодчество» («De re aedificatoria libri decem»; бл. 1450). Автор теоретичних трактатів: «Про живопис» («De pictura»; 1439–1441), «Про статую» («De statua»; 1462).

Літературні твори

Був прихильником розвитку прози народною італійською мовою. Серед літературних творів Альберті: комедія «Філодокс» («Philodoxeos»; 1424, опубл. 1500), сатиричний роман-трактат «Мом» («Momus»; 1450, опубл. 1520), збірка байок і алегорій «Застільні бесіди» («Intercoenales», 1438, опубл. 1890), присвячені проблемам етики й виховання трактати «Про родину» («Della famiglia»; кн. 1–3, 1433–37; кн. 4, 1441; опубл. 1844), «Першосвященик» («Pontifex»; 1437, опубл. в 1890), «Теодженіо» (бл. 1440, опубл. наприкінці 15 ст.) тощо.

Праці:

  • De re aedificatoria libri decem. Argentorati : Excudebat M. Iacobus Cammerlander, 1541. URL: https://archive.org/details/dereaedificatori00albe/page/n5.
  • Р о с. п е р е к л. — Десять книг о зодчестве : в 2 т. / Пер. с лат. В. Зубова. Москва : Издательство Всесоюзной академии архитектуры, 1935–1937. 392 с.

Література:

  1. Всеобщая история архитектуры в 12 томах. Москва : Стройиздат, 1967. Т. 5: Архитектура Западной Европы XV–XVI веков. Эпоха Возрождения. 658 с.
  2. Николаев И. Профессия архитектора. Москва : Стройиздат, 1984. 384 с.
  3. Зубов В. Архитектурная теория Альберти. Санкт-Петербург : Алетейя, 2001. 464 с.
  4. Norwich J. J. Great Architecture of the World. New York : Da Capo Press, 2003. 288 p.
  5. Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. 300 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Альберті, Леон-Баттіста // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альберті, Леон-Баттіста
Дата звернення: 5.12.2019.


Оприлюднено

Оприлюднено: 13.08.2019