Альбе́рті, Лео́н-Батті́ста (італ. Alberti, Leone Battista; 18.02.1404, м. Генуя, тепер область Лігурія, Італія — 25.04.1472, м. Рим, тепер Італія) — архітектор, учений, письменник, представник раннього Відродження. Писав латинською та італійською мовами.
|
Альберті, Леон-Баттіста (Alberti, Leone Battista) | |
|---|---|
| Рік народження | 18 .02 1404 |
| Місце народження | Генуя, Італія |
| Рік смерті | 25 .04 1472 |
| Місце смерті | Рим |
| Місце поховання | Рим, Італія |
| Alma mater | Болонський університет, Болонья |
| Напрями діяльності | архітектура, літературна творчість |
Зміст
Життєпис
Походив зі знатної родини політичних вигнанців з Флоренції. Навчався спершу в м. Падуї, потім (1421–1428) у Болонському університеті, де 1428 отримав ступінь доктора канонічного права. З 1428 періодично мешкав у Флоренції, де став учнем Ф. Брунеллескі, родоначальника архітектурної стилістики раннього Відродження. Досліджував архітектурні пам’ятки античного Риму (1432–1434). Протягом 1432–1464 був службовцем папської курії в Римі та паралельно займався теорією архітектури, живопису, скульптури, музики, криптографії, математикою, письменницькою працею та архітектурною практикою.
Творчість
Архітектурні роботи
До споруд Альберті належать: палаццо Ручеллаї (1446–1451), лоджія Ручеллаї (1460), фасад церкви Санта Марія Новелла (1458–1478), капелла Ручеллаї при церкві Сан Панкратіо (1457–1467), всі — у м. Флоренції; церкви Сан Себастьяно (1460) та Сант-Андреа (1472), обидві — у м. Мантуї; церква Сан Франческо 1450–1461 у (м. Ріміні).
В архітектурній практиці проявив себе як новатор і знавець античності, створив численні зразки для наслідування: на фасаді палаццо Ручеллаї вперше апробував ордерну стіну; на головному фасаді церкви Санта Марія Новелла застосував принцип вирішення західних фасадів католицьких базилік (потім використовувався в світі до кінця 18 ст.): два яруси, центральний фронтон, парні волюти обабіч як пластичні поєднувальні елементи. У церкві Сант-Андреа в Мантуї композиція фасаду вирішена за принципом римської тріумфальної арки з застосуванням т. з. великого ордера.
Автор «принципу Альберті»: арки не повинні безпосередньо спиратися на капітелі колон, бо це суперечить смислу конструкцій античного архітектурного ордера.
Глибокий знавець архітектурної спадщини античного Риму й водночас архітектор-новатор; мав вирішальний вплив на формування архітектурної стилістики високого Ренесансу й теорії архітектури.
Наукові праці
Під впливом античної праці Вітрувія «10 книг про архітектуру» створив перший і найвпливовіший архітектурний трактат доби Відродження «10 книг про зодчество» («De re aedificatoria libri decem»; бл. 1450). Автор теоретичних трактатів: «Про живопис» («De pictura»; 1439–1441), «Про статую» («De statua»; 1462).
Літературні твори
Був прихильником розвитку прози народною італійською мовою. Серед літературних творів Альберті: комедія «Філодокс» («Philodoxeos»; 1424, опубл. 1500), сатиричний роман-трактат «Мом» («Momus»; 1450, опубл. 1520), збірка байок і алегорій «Застільні бесіди» («Intercoenales», 1438, опубл. 1890), присвячені проблемам етики й виховання трактати «Про родину» («Della famiglia»; кн. 1–3, 1433–37; кн. 4, 1441; опубл. 1844), «Першосвященик» («Pontifex»; 1437, опубл. в 1890), «Теодженіо» (бл. 1440, опубл. наприкінці 15 ст.) тощо.
Праці:
- De re aedificatoria libri decem. Argentorati : Excudebat M. Iacobus Cammerlander, 1541. URL: https://archive.org/details/dereaedificatori00albe/page/n5.
- Р о с. п е р е к л. — Десять книг о зодчестве : в 2 т. / Пер. с лат. В. Зубова. Москва : Издательство Всесоюзной академии архитектуры, 1935–1937. 392 с.
Література:
- Всеобщая история архитектуры в 12 томах. Москва : Стройиздат, 1967. Т. 5: Архитектура Западной Европы XV–XVI веков. Эпоха Возрождения. 658 с.
- Николаев И. Профессия архитектора. Москва : Стройиздат, 1984. 384 с.
- Зубов В. Архитектурная теория Альберти. Санкт-Петербург : Алетейя, 2001. 464 с.
- Norwich J. J. Great Architecture of the World. New York : Da Capo Press, 2003. 288 p.
- Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. 300 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Альберті, Леон-Баттіста // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альберті, Леон-Баттіста
Дата звернення: 5.12.2019.
Оприлюднено: 13.08.2019