Троїцька церква в Жовкві
|
Троїцька церква в Жовкві | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Місце розташування | Жовква |
| Площа | 0,25 га; буферна зона — 1,06 га |
| Рік внесення | 2013 |
| Критерії | (iii)(iv) |
Тро́їцька це́рква в Жо́вкві — пам’ятка архітектури національного значення, пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, складник транскордонної номінації «Дерев'яні церкви Карпатського регіону Польщі та України», внесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 2013 за № 1424, Львівська обл., Україна.
Дерев’яна церква міститься в східній частині історичного Львівського передмістя м. Жовкви в оточенні садибної забудови. Площа території пам’ятки 0,25 га, буферної зони — 1,06 га.
Історична довідка
Дерев'яна церква збудована 1720 коштом парафіян та К. Собеського (1680–1726), сина короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського. Поставлена на місці попередньої дерев’яної, зведеної 1601 і згорілої в пожежі 1719. Була парафіяльною церквою для українського населення Львівського передмістя. 1728 майстер І. Стобенський (?–1742) зробив різьблений з липи іконостас з іконами жовківських малярів школи І. Рутковича. До східної стіни вівтаря перед 1750 примуровано ризницю, вкриту двосхилим дахом. В її стіну вмурували білокам'яне облямування вікна 16 ст., перенесене з розібраної башти замку. Мурована дзвіниця споруджена 1891. 1976–1979 тут здійснено наукову реставрацію: самої архітектурної пам’ятки 1976–1978 за проектом архітекторів Б. Кіндзельського та І. Могитича; іконостасу — 1978–1979 реставраторами П. Лінинським (1920–2003) та Я. Мовчаном. Наступна реставрація відбулася у 2010-х. 2019 розпочато значні реставраційні роботи, що передбачають заміну підлоги і ґонтового покритття, вирівнювання підвалин, консервацію іконостасу.
Троїцька церква є пам’яткою Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві. Її використовує для богослужінь релігійна громада Української греко-католицької церкви.
Характеристика
Церква зрубної конструкції зведена з соснових брусів на дубових підвалинах, з мурованою прибудовою ризниці зі сходу. Тризрубна триверха споруда розмірами 23,8 х 7,3 м складається з гранчастого вівтаря, ширшої квадратної в плані нави та вужчого квадратного бабинця. Над кожним зрубом здіймається світловий восьмерик, завершений восьмигранною шоломовидною банею з глухим ліхтарем (над бабинцем ліхтар наскрізний) і маківкою з орнаментованим хрестом ковальської роботи. Церкву оперізує широке піддашшя, оперте на випусти-кронштейни вінців зрубів. Під піддашшям — відкритий зруб, а над ним стіни кожуховані ґонтом, яким укриті також дахи і бані. В інтер'єрі висотно розкриті простори верхів підпорядковані центральному об'єму. Хори розташовані вздовж західної та північної стін бабинця і західної стіни нави. Збереглися 5-ярусний іконостас 1728 з пишним бароковим різьбленням, що налічує близько 50 ікон, поліхромний стінопис у вівтарі кінця 18 ст., лави і сповідальниця 19 ст.
У північно-західному куті церковного подвір’я — мурована стінна дзвіниця з трьома арковими прорізами для дзвонів, поблизу неї — невелика дерев’яна капличка.
Значення
Пам’ятка повністю збереглася і належить до найвизначніших творів галицької школи народної архітектури, а також місцевої школи сакрального малярства, що називається Жовківською.
Троїцьку церкву 21.06.2013 рішенням 37-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі серійної транскордонної номінації «Дерев'яні церкви Карпатського регіону Польщі та України».
Галерея
Усі фото - Вечерського В. В.
|
Література
- Дерев'яні церкви Карпатського регіону України і Польщі. Львів: Компанія Гердан, 2011. С. 8–9.
- Wooden tserkvas of the Carpathian region in Poland and Ukraine. Cultural property of the Republic of Poland and Ukraine for inclusion in the World Heritage List. Warszawa: National Heritage Board of Poland, 2011. P. 35–38.
- Вечерський В. В. Українська дерев'яна архітектура. Київ : Балтія-Друк, 2013. С. 72–73.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Троїцька церква в Жовкві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Троїцька церква в Жовкві (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.04.2020
